Аналіз раннього виходу у пацієнтів після субарахноїдального крововиливу в залежності від розвитку ускладнень.

Aim. The purpose of our article was to analyze all cases of non-traumatic SAH that have been treated at our clinic since January 2013 to December 2016 and determine the impact of the complications that can affect on the early patient`s outcome.Materials. Database included 127 patients with subarachnoid hemorrhage that were treated at the Regional Clinical Center for Neurosurgery and Neurology in Uzhgorod during 2013-2016. Extended analysis of the data was performed. The influence of various factors (intracerebral hematoma, symptomatic vasospasm, repeated rupture of aneurysm) on the early patient`s outcome was determined.Result. It was found that more than a half of the patients (70 people) experienced certain types of complications and only 41.7 % of patients had no complications at all.The most common complications were: intracerebral hematoma, intraventricular hemorrhage or their combination, as well as symptomatic vasospasm. According to our data, they were met with the same frequency of ~ 26-28 %. Rarely, occlusive hydrocephalus and re-rupture of the aneurysm occurred (7 % and 13 %). Mortality among patients with complications was 24 % - symptomatic vasospasm, 28 % - occlusive hydrocephalus, 17 % - intraventricular hemorrhage, 28 % - intracerebral hematoma, but in case of re-rupture of the aneurysm - up to 62.5 %. It is one of the most unfavourable factors for early outcome after SAH (p <0.001).Conclusions. Thus, according to our data, the most unfavourable SAH complication for early outcome is symptomatic cerebral vasospasm and repeated rupture of the aneurysm, slightly less - occlusive hydrocephalus and parenchymal hemorrhage. No significant influence of the presence of intraventricular haemorhage on the initial computed tomography after SAH was foundЦелью нашей статьи было проанализировать все случаи нетравматического субарахноидального кровоизлияния, находившихся на лечении в Обласном клиническом центре нейрохирургии и неврологии г.Ужгорода с января 2013г по декабрь 2016г. и выяснить влияние осложнений этого заболевания на ранний исход пациентов.Материалы и методы. Проведено мультифакторный анализ 127 случаев нетравматического САК за приведенный выше период. Оценено частоту развития различных осложнений САК (окклюзионной гидроцефалии, повторного разрыва аневризмы, внутримозговой и внутрижелудочковой гематомы, церебрального вазоспазма) и влияние этих осложнений на ранний клинический исход пациентов по унифицированной шкале Glasgow Outcome Scale (GOS).Результаты. Выявлено, что более чем у половины пациентов (70 чел.) возникли те или иные осложнения и только в 41.7 % больных заболевание протекало без них.Наиболее частыми осложнениями у пациентов были: внутримозговая гематома, кровоизлияние в полость желудочков мозга, или их сочетание, а также - симптоматический вазоспазм. Согласно нашим данным, они встречались в исследуемой когорте больных с одинаковой частотой ~ 26-28 %. Реже, возникали окклюзионная гидроцефалия и повторный разрыв аневризмы (7 % и 13 % соответственно). Летальность среди пациентов с осложнениями составила: 24 % - симптоматический вазоспазм, 28 % - окклюзионная гидроцефалия, 17 % - внутрижелудочковое кровоизлияние, 28 % - внутримозговая гематома, а вот при развитии повторного разрыва аневризмы - вплоть 62,5 %. Именно он является одним из самых неблагоприятных факторов относительно раннего исхода после САК (p <0.001).Выводы. Таким образом, согласно нашим данным, наибольшее влияние на ранний исход пациента с высокой степенью достоверности имеют развитие симптомного церебрального вазоспазма и повторный разрыв аневризмы, несколько меньше - окклюзионная гидроцефалия и паренхиматозное кровоизлияние. Достоверного влияния наличия крови в полостях желудочков на иниционной компьютерной томографии на исход после САК не обнаружено Метою нашої статті було проаналізувати всі випадки нетравматичного субарахноїдального крововиливу, які перебували на лікуванні в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології м. Ужгорода з січня 2013р по грудень 2016р. і з'ясувати вплив ускладнень цього захворювання на ранній вихід пацієнтів.Матеріали та методи. Проведено мультифакторний аналіз 127 випадків нетравматичного САК за наведений вище період. Оцінено частоту розвитку різних ускладнень САК (оклюзійної гідроцефалії, повторного розриву аневризми, внутрішньомозкової і внутрішньошлуночкової гематоми, церебрального вазоспазму) і вплив цих ускладнень на ранній клінічний вихід пацієнтів за уніфікованою шкалою Glasgow Outcome Scale (GOS).Результати. Виявлено, що більш, ніж у половини пацієнтів (70 чол.) виникали ті чи інші типові ускладнення і лише у 41.7 % хворих захворювання перебігало без них.Найчастішими ускладненнями у пацієнтів були: внутрішньомозкова гематома, крововилив у порожнину шлуночків мозку, або їх поєднання, а також – симптомний вазоспазм. Згідно наших даних, вони зустрічались в досліджуваній когорті хворих з однаковою частотою ~26-28 %. Рідше, виникали оклюзійна гідроцефалія та повторний розрив аневризми (7 % та 13 % відповідно). Летальність серед пацієнтів з ускладненнями становила: 24 % - симптомний вазоспазм, 28 % - оклюзійна гідроцефалія, 17 % - внутрішньошлуночковий крововилив, 28 % - внутрішньомозкова гематома, а от при розвитку повторного розриву аневризми – аж 62,5 %. Саме він є одним з найбільш несприятливих факторів щодо раннього виходу після САК(p<0.001).Висновки. Таким чином, згідно з нашими даними, найбільший вплив на ранній вихід пацієнта з високим ступенем достовірності мають розвиток симптомного церебрального вазоспазму і повторний розрив аневризми, дещо менше - оклюзійна гідроцефалія і паренхіматозний крововилив. Достовірного впливу наявності крові в порожнинах шлуночків на первинній комп'ютерній томографії на вихід після САК не виявлен

Аналіз раннього виходу у пацієнтів після субарахноїдального крововиливу в залежності від розвитку ускладнень.

Aim. The purpose of our article was to analyze all cases of non-traumatic SAH that have been treated at our clinic since January 2013 to December 2016 and determine the impact of the complications that can affect on the early patient`s outcome.Materials. Database included 127 patients with subarachnoid hemorrhage that were treated at the Regional Clinical Center for Neurosurgery and Neurology in Uzhgorod during 2013-2016. Extended analysis of the data was performed. The influence of various factors (intracerebral hematoma, symptomatic vasospasm, repeated rupture of aneurysm) on the early patient`s outcome was determined.Result. It was found that more than a half of the patients (70 people) experienced certain types of complications and only 41.7 % of patients had no complications at all.The most common complications were: intracerebral hematoma, intraventricular hemorrhage or their combination, as well as symptomatic vasospasm. According to our data, they were met with the same frequency of ~ 26-28 %. Rarely, occlusive hydrocephalus and re-rupture of the aneurysm occurred (7 % and 13 %). Mortality among patients with complications was 24 % - symptomatic vasospasm, 28 % - occlusive hydrocephalus, 17 % - intraventricular hemorrhage, 28 % - intracerebral hematoma, but in case of re-rupture of the aneurysm - up to 62.5 %. It is one of the most unfavourable factors for early outcome after SAH (p <0.001).Conclusions. Thus, according to our data, the most unfavourable SAH complication for early outcome is symptomatic cerebral vasospasm and repeated rupture of the aneurysm, slightly less - occlusive hydrocephalus and parenchymal hemorrhage. No significant influence of the presence of intraventricular haemorhage on the initial computed tomography after SAH was foundЦелью нашей статьи было проанализировать все случаи нетравматического субарахноидального кровоизлияния, находившихся на лечении в Обласном клиническом центре нейрохирургии и неврологии г.Ужгорода с января 2013г по декабрь 2016г. и выяснить влияние осложнений этого заболевания на ранний исход пациентов.Материалы и методы. Проведено мультифакторный анализ 127 случаев нетравматического САК за приведенный выше период. Оценено частоту развития различных осложнений САК (окклюзионной гидроцефалии, повторного разрыва аневризмы, внутримозговой и внутрижелудочковой гематомы, церебрального вазоспазма) и влияние этих осложнений на ранний клинический исход пациентов по унифицированной шкале Glasgow Outcome Scale (GOS).Результаты. Выявлено, что более чем у половины пациентов (70 чел.) возникли те или иные осложнения и только в 41.7 % больных заболевание протекало без них.Наиболее частыми осложнениями у пациентов были: внутримозговая гематома, кровоизлияние в полость желудочков мозга, или их сочетание, а также - симптоматический вазоспазм. Согласно нашим данным, они встречались в исследуемой когорте больных с одинаковой частотой ~ 26-28 %. Реже, возникали окклюзионная гидроцефалия и повторный разрыв аневризмы (7 % и 13 % соответственно). Летальность среди пациентов с осложнениями составила: 24 % - симптоматический вазоспазм, 28 % - окклюзионная гидроцефалия, 17 % - внутрижелудочковое кровоизлияние, 28 % - внутримозговая гематома, а вот при развитии повторного разрыва аневризмы - вплоть 62,5 %. Именно он является одним из самых неблагоприятных факторов относительно раннего исхода после САК (p <0.001).Выводы. Таким образом, согласно нашим данным, наибольшее влияние на ранний исход пациента с высокой степенью достоверности имеют развитие симптомного церебрального вазоспазма и повторный разрыв аневризмы, несколько меньше - окклюзионная гидроцефалия и паренхиматозное кровоизлияние. Достоверного влияния наличия крови в полостях желудочков на иниционной компьютерной томографии на исход после САК не обнаружено Метою нашої статті було проаналізувати всі випадки нетравматичного субарахноїдального крововиливу, які перебували на лікуванні в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології м. Ужгорода з січня 2013р по грудень 2016р. і з'ясувати вплив ускладнень цього захворювання на ранній вихід пацієнтів.Матеріали та методи. Проведено мультифакторний аналіз 127 випадків нетравматичного САК за наведений вище період. Оцінено частоту розвитку різних ускладнень САК (оклюзійної гідроцефалії, повторного розриву аневризми, внутрішньомозкової і внутрішньошлуночкової гематоми, церебрального вазоспазму) і вплив цих ускладнень на ранній клінічний вихід пацієнтів за уніфікованою шкалою Glasgow Outcome Scale (GOS).Результати. Виявлено, що більш, ніж у половини пацієнтів (70 чол.) виникали ті чи інші типові ускладнення і лише у 41.7 % хворих захворювання перебігало без них.Найчастішими ускладненнями у пацієнтів були: внутрішньомозкова гематома, крововилив у порожнину шлуночків мозку, або їх поєднання, а також – симптомний вазоспазм. Згідно наших даних, вони зустрічались в досліджуваній когорті хворих з однаковою частотою ~26-28 %. Рідше, виникали оклюзійна гідроцефалія та повторний розрив аневризми (7 % та 13 % відповідно). Летальність серед пацієнтів з ускладненнями становила: 24 % - симптомний вазоспазм, 28 % - оклюзійна гідроцефалія, 17 % - внутрішньошлуночковий крововилив, 28 % - внутрішньомозкова гематома, а от при розвитку повторного розриву аневризми – аж 62,5 %. Саме він є одним з найбільш несприятливих факторів щодо раннього виходу після САК(p<0.001).Висновки. Таким чином, згідно з нашими даними, найбільший вплив на ранній вихід пацієнта з високим ступенем достовірності мають розвиток симптомного церебрального вазоспазму і повторний розрив аневризми, дещо менше - оклюзійна гідроцефалія і паренхіматозний крововилив. Достовірного впливу наявності крові в порожнинах шлуночків на первинній комп'ютерній томографії на вихід після САК не виявлен

Optimization of monosize/cationic nanoparticle synthesis and their interaction with genomic DNA

Monosized poly(styrene/poly(ethylene glycol) ethyl ether methacrylate/N-[3-(dimethyl-amino)propyl]methacrylamide) [poly(St/PEG-EEM/DMAPM)] monosize cationic nanoparticles were produced by emulsifier-free microemulsion polymerization conducted in the presence of a cationic initiator, 2,2'-azobis(2-methylpropionamidine)dihydrochloride (V-50), in which polymerization temperature, time and pH were changed. Particle sizes and surface charge densities were measured with a Zeta Sizer. Atomic force microscopy (AFM) was also used for measurement of particle size. The nanoparticles with the minimum size of 77.6 nm and with quite narrow size distributions (PI = 0.125), and with a zeta potential of about 54.4 mV (cationic) were produced by this method. The optimal temperature, time and pH were 60 degrees C, 3 hr and 2.5-3.0, respectively. It was possible to bind about 200 mg DNA per gram of nanoparticles at room temperature, in 2 hr in the pH range 3-8. Copyright (c) 2006 John Wiley & Sons, Ltd

Modelling frameworks

Also published in Braunschweig, B., Gani, R. (eds.): Software architectures and tools for computer aided process engineering, Elsevier Science (2002), p. 89-126SIGLEAvailable from TIB Hannover: RR 8872(2001,35) / FIZ - Fachinformationszzentrum Karlsruhe / TIB - Technische InformationsbibliothekDEGerman