Визначення рівня якості життя як інтегрального показника ефективності комплексного лікування вагітних із синдромом подразненого кишечнику

Objective — to determine the level of quality of life as integral indicator of efficiency of complex treatment of pregnant women with irritable bowel syndrome. Patients and methods. Pregnant women were divided into two groups. The first group consisted of 50 women whose treatment included: diet; Mucofalk — 4 times a day for 20 days; probiotics (Probis—Femina) — 1 capsule 2 times a day for 14–18 days; correction of psychological state on the recommendations of the perinatal psychologist interview results; and in the presence of severe contamination of the vagina - use of modern disinfectant on the basis of hyaluronic acid of Ginoteca. The second group included 50 women with physiological pregnancy who did not receive the aforementioned treatment. Results. In the modern medicine is being taken seriously personalized approach to the treatment of the patient, therefore assessment of quality of life in irritable bowel syndrome, as an integral indicator is one of the main criteria of treatment effectiveness. Personification approach to the treatment of functional bowel diseases, based on the data of the levels of specific biomarkers indicating the state targeted for irritable bowel syndrome organ systems, psychological States, allows you to choose an effective therapy to prevent polypharmacy, to significantly improve the quality of life on average 16.7±2.3 points. Conclusions. The use of microbial interference therapy with the inclusion of modern probiotics Probes—Femina can significantly reduce contamination of the intestine and the vagina, reduce the clinical manifestations of irritable bowel syndrome, which is confirmed by the improvement of quality of life. Improving the quality of life achieved as a result of selecting individualized treatment is great importance for creating conditions for child bearing, substantially close to physiological. Key words: irritable bowel syndrome, pregnant women, assessment of quality of life.Цель — определить уровень качества жизни как интегрального показателя эффективности комплексного лечения беременных с синдромом раздраженного кишечника. Пациенты и методы. Беременные, которые находились под наблюдением, были распределены на две группы. В первую группу вошли 50 женщин, лечение которых включало: соблюдение диеты (употребление жидкости до 2 л в сутки, супов, кисломолочных продуктов); Мукофальк — 4 раза в сутки в течение 20 дней (содержимое 1 пакетика, разведенное непосредственно перед употреблением в 150 мл воды комнатной температуры); пробиотики (Пробиз—Фемина) — 1 капсула 2 раза в сутки в течение 14–18 суток; коррекцию психологического состояния по рекомендациям перинатального психолога по результатам собеседования; а при наличии выраженной контаминации влагалища — использование современного дезинфектанта на основе гиалуроновой кислоты Гинодека. Во вторую группу вошли 50 женщин с физиологическим течением беременности, которые не получали вышеупомянутого лечения. Результаты. В современной медицине серьезно рассматривается персонифицированный подход к лечению пациента, поэтому оценка качества жизни при синдроме раздраженного кишечника, как интегрального показателя, является одним из основных критериев эффективности лечения. Персонификация подхода к лечению функциональных заболеваний кишечника, базирующаяся на данных уровней специфических биомаркеров, отображающих состояние таргетных для синдрома раздраженного кишечника органов и систем, психологического состояния, позволяет подобрать эффективную терапию, предотвратить полипрагмазии, значительно повысить качество жизни в среднем на 16,7±2,3 балла. Выводы. Применение микробной интерференционной терапии с включением современного пробиотика Пробиз—Фемина позволяет значительно снизить контаминацию кишечника и влагалища, уменшить клинические проявления синдрома раздраженного кишечника, что подтверждено улучшением показателей качества жизни. Улучшение качества жизни, достигнутое в результате подбора индивидуализированного лечения, имеет большое значение для создания условий вынашивания беременности, существенно приближенных к физиологическим. Ключевые слова: синдром раздраженного кишечника, беременные, оценка качества жизни.Мета — визначити рівень якості життя як інтегрального показника ефективності комплексного лікування вагітних із синдромом подразненого кишечнику. Пацієнти та методи. Вагітні, які перебували під спостереженням, були розподілені на дві групи. До першої групи увійшли 50 жінок, лікування яких включало: дотримання дієти (вживання рідини до 2 л на добу, супів, кисломолочних продуктів); Мукофальк — 4 рази на добу протягом 20 днів (вміст 1 пакетика, розведений безпосередньо перед вживанням у 150 мл води кімнатної температури); пробіотики (Пробіз—Феміна) — 1 капсула 2 рази на добу протягом 14–18 діб; корекцію психологічного стану за рекомендаціями перинатального психолога за результатами співбесіді; а за наявності вираженої контамінації піхви — використання сучасного дезінфектанту на основі гіалуронової кислоти Гінодеку. До другої групи увійшло 50 жінок із фізіологічним перебігом вагітності, які не отримували вищезазначеного лікування. Результати. У сучасній медицині серйозно розглядається персоніфікований підхід до лікування пацієнта, тому оцінка якості життя при синдромі подразненого кишечнику, як інтегрального показника, є одним з основних критеріїв ефективності лікування. Персоніфікація підходу до лікування функціональних захворювань кишечнику, яка базується на даних рівнів специфічних біомаркерів, що відображають стан таргетних для синдрому подразненого кишечнику органів і систем органів, психологічного стану, дає змогу підібрати ефективну терапію, запобігти поліпрагмазії, значно підвищити якість життя в середньому на 16,7±2,3 балу. Висновки. Застосування мікробної інтерференційної терапії з включенням сучасного пробіотика Пробіз—Феміна дає змогу значно знизити контамінацію кишечнику та піхви, зменшити клінічні прояви синдрому подразненого кишечнику, що підтверджено поліпшенням показників якості життя. Поліпшення якості життя, досягнуте в результаті підбору індивідуалізованого лікування, має велике значення для створення умов виношування вагітності, суттєво наближених до фізіологічних. Ключові слова: синдром подразненого кишечнику, вагітні, оцінка якості життя

Deciphering the Role of microRNAs in Large-Artery Stiffness Associated With Aging: Focus on miR-181b

Large artery stiffness (LAS) is a major, independent risk factor underlying cardiovascular disease that increases with aging. The emergence of microRNA signaling as a key regulator of vascular structure and function has stimulated interest in assessing its role in the pathophysiology of LAS. Identification of several microRNAs that display age-associated changes in expression in aorta has focused attention on defining their molecular targets and deciphering their role in age-associated arterial stiffening. Inactivation of the microRNA-degrading enzyme, translin/trax, which reverses the age-dependent decline in miR-181b, confers protection from aging-associated arterial stiffening, suggesting that inhibitors targeting this enzyme may have translational potential. As LAS poses a major public health challenge, we anticipate that future studies based on these advances will yield innovative strategies to combat aging-associated arterial stiffening.</jats:p

Adenosine A2A Receptor Regulates microRNA‐181b Expression in Aorta: Therapeutic Implications for Large‐Artery Stiffness

Background The identification of large‐artery stiffness as a major, independent risk factor for cardiovascular disease–associated morbidity and death has focused attention on identifying therapeutic strategies to combat this disorder. Genetic manipulations that delete or inactivate the translin/trax microRNA‐degrading enzyme confer protection against aortic stiffness induced by chronic ingestion of high‐salt water (4%NaCl in drinking water for 3 weeks) or associated with aging. Therefore, there is heightened interest in identifying interventions capable of inhibiting translin/trax RNase activity, as these may have therapeutic efficacy in large‐artery stiffness. Methods and Results Activation of neuronal adenosine A2A receptors (A2ARs) triggers dissociation of trax from its C‐terminus. As A2ARs are expressed by vascular smooth muscle cells (VSMCs), we investigated whether stimulation of A2AR on vascular smooth muscle cells promotes the association of translin with trax and, thereby increases translin/trax complex activity. We found that treatment of A7r5 cells with the A2AR agonist CGS21680 leads to increased association of trax with translin. Furthermore, this treatment decreases levels of pre‐microRNA‐181b, a target of translin/trax, and those of its downstream product, mature microRNA‐181b. To check whether A2AR activation might contribute to high‐salt water–induced aortic stiffening, we assessed the impact of daily treatment with the selective A2AR antagonist SCH58261 in this paradigm. We found that this treatment blocked aortic stiffening induced by high‐salt water. Further, we confirmed that the age‐associated decline in aortic pre‐microRNA‐181b/microRNA‐181b levels observed in mice also occurs in humans. Conclusions These findings suggest that further studies are warranted to evaluate whether blockade of A2ARs may have therapeutic potential in treating large‐artery stiffness

Deletion of the microRNA-degrading nuclease, translin/trax, prevents pathogenic vascular stiffness

Vascular stiffness plays a key role in the pathogenesis of hypertension. Recent studies indicate that the age-associated reduction in miR-181b levels in vascular smooth muscle cells (VSMCs) contributes to increased vascular stiffness. As these findings suggest that inhibiting degradation of miR-181b might prevent vascular stiffening, we have assessed whether the microRNA-degrading translin/trax (TN/TX) complex mediates degradation of miR-181b in the aorta.We found that TN−/− mice display elevated levels of miR-181b expression in the aorta. Therefore, we tested whether TN deletion prevents vascular stiffening in a mouse model of hypertension, induced by chronic high-salt intake (4%NaCl in drinking water for 3 wk; HSW). TN−/− mice subjected to HSW stress do not show increased vascular stiffness, as monitored by pulse wave velocity and tensile testing. The protective effect of TN deletion in the HSW paradigm appears to be mediated by its ability to increase miR-181b in the aorta since HSW decreases levels of miR-181b in WT mice, but not in TN KO mice. We demonstrate for the first time that interfering with microRNA degradation can have a beneficial impact on the vascular system and identify the microRNA-degrading TN/TX RNase complex as a potential therapeutic target in combatting vascular stiffness. NEW &amp; NOTEWORTHY While the biogenesis and mechanism of action of mature microRNA are well understood, much less is known about the regulation of microRNA via degradation. Recent studies have identified the protein complex, translin(TN)/trax(TX), as a microRNA-degrading enzyme. Here, we demonstrate that TN/TX is expressed in vascular smooth muscle cells. Additionally, deletion of the TN/TX complex selectively increases aortic miR-181b and prevents increased vascular stiffness caused by ingestion of high-salt water. To our knowledge, this is first report describing the role of a microRNA RNAse in cardiovascular biology or pathobiology. </jats:p