Определение геометрических размеров микрообектов с помощью телевизионных измерительных систем

В статті проведено аналіз напрямів досліджень, спрямованих на підвищення точності вимірювання геометричних параметрів за допомогою телевізійної інформаційно-вимірювальної системи (ТІВС). Для підвищення точності вимірювання за допомогою ТІВС запропоновано використовувати матрицю корекції при різних значеннях освітленості в робочому діапазоні ТІВС. Обґрунтовано підхід до формування вимірювального сигналу, який також дозволить зменшити похибку вимірювання геометричних параметрів об’єкту.Today the development of fundamentally new materials and products requires adequate means of investigation and control of their structural state. Today along with traditional means microscopy rapidly evolving television computerized tools that ensure the formation, processing and subsequent quantitative analysis of a wide range of characteristics of different objects. The article analyzed the directions of research aimed at increasing of the accuracy of measurement of geometric parameters using television information-measuring system (TIMS). To improve the accuracy of measurement by TIMS proposed to use a matrix correction for different values of illumination, in range TIMS. And reasoned approach to forming measuring signal, which will reduce the measurement error of the geometric parameters of the object also.В современном мире разработка принципиально новых материалов и изделий требует создания адекватных средств исследования и контроля их структурного состояния. Уже сегодня одновременно с традиционными средствами микроскопии быстро развиваются телевизионные компьютеризированные средства, которые обеспечивают формирование, обработку и последующий количественный анализ широкого спектра характеристик различных объектов. В статье проведен анализ направлений исследований, направленных на повышение точности измерения геометрических параметров с помощью телевизионной информационно-измерительной системы (ТИИС). Для повышения точности измерения с помощью ТИИС предложено использовать матрицу коррекции при различных значениях освещенности в рабочем диапазоне ТИИС. И обоснован подход к формированию измерительного сигнала, который позволяет уменьшить погрешность измерения геометрических параметров объекта

Оценка погрешности измерения геометрических параметров при помощи телевизионных информационно-измерительных систем

В статті проаналізовано проблему оцінки похибки вимірювання геометричних параметрів за допомогою телевізійних інформаційно-вимірювальних систем. Розглянуто три підходи до оцінки похибки вимірювання: геометричний, просторово-частотний та імовірнісний. Доведено, що просторово-частотний підхід внаслідок врахування реальних значень вхідного контрасту та умов формування сигналу дозволяє отримати найбільш достовірні оцінки похибки вимірювання.The problem of estimating of accuracy for measuring of geometrical parameters using television informative-measuring systems. Three approaches for estimating accuracy of measurement were considered: the geometric, spatial frequency and probabilistic. It was shown that the space-frequency approach as a result of incorporation of the real values of the input contrast and the terms of the signal can get the most accurate assessment of error.В статье проанализировано проблему оценки погрешности измерения геометрических параметров при помощи телевизионных информационно-измерительных систем. Рассмотрено три подхода к оценке погрешности измерения: геометрический, пространственно-частотный и вероятностный. Доказано, что пространственно-частотный подход вследствие учета реальных значений входного контраста и условий формирования сигнала позволяет получить наиболее достоверные оценки погрешности измерения

Low-Temperature Polymorphic Phase Transition in a Crystalline Tripeptide L-Ala-L-Pro-Gly·H2O Revealed by Adiabatic Calorimetry

We demonstrate application of precise adiabatic vacuum calorimetry to observation of phase transition in the tripeptide l-alanyl-l-prolyl-glycine monohydrate (APG) from 6 to 320 K and report the standard thermodynamic properties of the tripeptide in the entire range. Thus, the heat capacity of APG was measured by adiabatic vacuum calorimetry in the above temperature range. The tripeptide exhibits a reversible first-order solid-to-solid phase transition characterized by strong thermal hysteresis. We report the standard thermodynamic characteristics of this transition and show that differential scanning calorimetry can reliably characterize the observed phase transition with <5 mg of the sample. Additionally, the standard entropy of formation from the elemental substances and the standard entropy of hypothetical reaction of synthesis from the amino acids at 298.15 K were calculated for the studied tripeptide.National Institute of Biomedical Imaging and Bioengineering (U.S.) (EB-003151)National Institute of Biomedical Imaging and Bioengineering (U.S.) (EB-001960)National Institute of Biomedical Imaging and Bioengineering (U.S.) (EB-002026

ВИЗНАЧЕННЯ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК У ГОРОБИНИ ПЛОДАХ

Introduction. Mountain ash (Sorbus aucuparia L.) of the Rose family (Rosaceae) is widespread in Ukraine as a valuable fruit, medicinal and ornamental plant. The main biologically active substances of fruit of Mountain ash are phenolic compounds, organic acids, carbohydrates, vitamins and terpenoids, which determine their diuretic, choleretic, antioxidant, anti-inflammatory, hemostatic actions. The quality of fruit of Sorbus aucuparia is regulated by the requirements of article “Fructus Sorbi” by the 11th Edition of USSR Pharmacopoeia, however, sections of the article need to be harmonized with the modern requirements of State Pharmacopoeia of Ukraine and European Pharmacopoeia. The aim of the study – to determine the content of phenolic compounds, hydroxycinnamic acids and polyphenols in fruit of Sorbus aucuparia for further standardization of raw material. Research Methods. In fruit of Sorbus aucuparia the content of phenolic compounds was determined by HPLC, hydroxycinnamic acids and polyphenols – by the method of absorption spectrophotometry. Results and Discussion. In fruit of Sorbus aucuparia 6 phenolic compounds were identified: 2 hydroxycinnamic acids (chlorogenic and caffeic) and 4 flavonoids (catechin, rutin, quercetin, naringin). In raw material chlorogenic acid predominates from hydroxycinnamic acids (2329.74±0.27) mcg/g, rutin – from flavonoids (128.8±0.06) mcg/g. The amount of phenolic compounds in Mountain ash fruit is 5717.74&nbsp;mcg/g, among them hydroxycinnamic acids&nbsp;– 62&nbsp;%, flavonoids – 16.6&nbsp;%. In fruit of Sorbus aucuparia the content of hydroxycinnamic acids is from (1.53±0.06)&nbsp;% to (2.61±0.05)&nbsp;% in terms of chlorogenic acid, the content of polyphenols – from (0.62±0.03)&nbsp;% to (0.92±0.05)&nbsp;% in terms of pyrogallol. Conclusion. The content of phenolic compounds, hydroxycinnamic acids and polyphenols was determined in fruit of Sorbus aucuparia. The results of the study of content of hydroxycinnamic acids in the raw material were used in the development of the project of monograph of State Pharmacopoeia of Ukraine “Sorbi aucupariae fructusN”.Вступление. Рябина обыкновенная (Sorbus aucuparia L.) из семейства розовые (Rosaceae) широко распространена в Украине как ценное плодовое, лекарственное и декоративное растение. Основными биологически активными веществами рябины плодов являются фенольные соединения, органические кислоты, углеводы, витамины и терпеноиды, обуславливающие их мочегонное, желчегонное, антиоксидантное, противовоспалительное, кровоостанавливающее действия. Качество рябины плодов регламентируется требованиями статьи “Плоды рябины” ГФ СССР ХІ издания, однако ее разделы требуют гармонизации с современными требованиями ГФУ и ЕФ. Цель исследования – определить содержание фенольных соединений, гидроксикоричных кислот и полифенолов в рябины плодах для дальнейшей стандартизации сырья. Методы исследования. Содержание фенольных соединений в рябины плодах определяли методом высокоэффективной жидкостной хроматографии, гидроксикоричных кислот и полифенолов – методом абсорбционной спектрофотометрии. Результаты и обсуждение. В рябины плодах идентифицировано 6&nbsp;фенольных соединений: 2&nbsp;гидроксикоричные кислоты (хлорогеновую и кофейную) и 4 флавоноида (катехин, рутин, кверцетин, нарингин). Из гидроксикоричных кислот в сырье преобладает хлорогеновая кислота ((2329,74±0,27) мкг/г), из флавоноидов – рутин ((128,80±0,06) мкг/г). Сумма фенольных соединений в рябины плодах составляет 5717,74&nbsp;мкг/г, из них гидроксикоричных кислот – 62&nbsp;%, флавоноидов – 16,6&nbsp;%. В рябины плодах содержание гидроксикоричных кислот составляет от (1,53±0,06) до (2,61±0,05)&nbsp;% в пересчете на хлорогеновую кислоту, содержание полифенолов – от (0,62±0,03)&nbsp;до (0,92±0,05)&nbsp;% в пересчете на пирогаллол. Вывод. В рябины плодах определено содержание фенольных соединений, гидроксикоричных кислот и полифенолов. Результаты исследования содержания гидроксикоричных кислот в сырье использованы при разработке проекта монографии ГФУ “Рябины плодыN”.Вступ. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) з родини розові (Rosaceae) широко розповсюджена в Україні як цінна плодова, лікарська і декоративна рослина. Основними біологічно активними речовинами горобини плодів є фенольні сполуки, органічні кислоти, вуглеводи, вітаміни і терпеноїди, які зумовлюють їх сечогінну, жовчогінну, антиоксидантну, протизапальну, кровоспинну дії. Якість горобини плодів регламентується вимогами статті “Плоди горобини” ДФ СРСР ХІ видання, проте її розділи потребують гармонізації із сучасними вимогами ДФУ та ЄФ. Мета дослідження – визначити вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів у горобини плодах для подальшої стандартизації сировини. Методи дослідження. Вміст фенольних сполук у горобини плодах визначали методом високоефективної рідинної хроматографії, гідроксикоричних кислот і поліфенолів – методом абсорбційної спектрофотометрії. Результати й обговорення. У горобини плодах ідентифіковано 6&nbsp;фенольних сполук: 2 гідроксикоричні кислоти (хлорогенову і кофейну) та 4&nbsp;флавоноїди (катехін, рутин, кверцетин, нарингін). Із гідроксикоричних кислот у сировині переважає хлорогенова кислота ((2329,74±0,27) мкг/г), із флавоноїдів – рутин ((128,80±0,06) мкг/г). Сума фенольних сполук у горобини плодах становить 5717,74 мкг/г, із них гідроксикоричних кислот – 62 %, флавоноїдів – 16,6 %. У горобини плодах вміст гідроксикоричних кислот становить від (1,53±0,06)&nbsp;до (2,61±0,05)&nbsp;% у перерахунку на хлорогенову кислоту, вміст поліфенолів – від (0,62±0,03) до (0,92±0,05)&nbsp;% у перерахунку на пірогалол. Висновок. У горобини плодах визначено вміст фенольних сполук, гідроксикоричних кислот і поліфенолів. Результати дослідження вмісту гідроксикоричних кислот у сировині використано при розробці проекту монографії ДФУ “Горобини плодиN”

Сучасні засади лікування генітального герпесу у жінок (огляд літератури; результати власних досліджень)

Вступ. Проблема нових підходів у терапії генітального герпесу у жінок надзвичайно актуальна, оскільки ця генітальна інфекція дуже поширена у світі. Основними типами генітальної інфекції є вірус простого герпесу 1-го типу (ВПГ-1) і 2-го типу (ВПГ-2). Понад 400 млн людей у світі мають генітальний герпес, спричинений ВПГ-2. У США майже кожний п’ятий дорослий (майже 40 млн осіб) має інфекцію ВПГ-2, причому щороку відбувається близько мільйона нових інфікувань. Мета. Проаналізувати сучасні засади лікування генітального герпесу у жінок, використавши літературні джерела та результати власних досліджень. Матеріали й методи. Відібрано й опрацьовано 12 публікацій на основі їхньої відповідности обраній темі й надано інформацію ефективности застосування противірусного засобу «Віростат» у власній практиці. Результати. Існує декілька стратегій застосування антигерпесних лікарських засобів (ацикловір, віростат (фамцикловір), валацикловір), що їх досліджено й апробовано під час першого інфікування генітальним герпесом, у епізодичній і супресивній курації. Лікування генітального герпесу передбачає, по-перше, запо­бігання клінічним проявам, рецидивам і, по-друге, запобігання передаванню статевим партнерам. На під­ставі власного клінічного досвіду рекомендовано для лікування інфекції ВПГ у жінок український лікарський засіб «Віростат» (виробник Київський вітамінний завод) за різних клінічних проявів. Висновки. Генітальний герпес – поширена хвороба, що передається статевим шляхом. Зростання часто­ти ВПГ-1 і ВПГ-2 асоціюється з рецидивами виразкової хвороби статевих органів. ВПГ-2 відіграє ключову роль у поширенні ВІЛ і, хоча й рідко, ВПГ-1 і ВПГ-2, якщо ними заразитися під час вагітности, призводять до тяжких наслідків як серед матерів, так і серед новонароджених. Огляд літератури, присвяченої лікуванню хвороб, що передаються статевим шляхом, виявив небагато істотних досягнень у лікуванні генітальних герпесних інфекцій. Більша доступність тестів на ампліфікацію нуклеїнової кислоти для діагностики віру­су простого герпесу за наявности генітальних виразок поліпшує діагностику на гострій фазі. Проте сероло­гічним аналізам бракує діагностичної точности, що вимагає поступу в діагностичному алгоритмі, а також нових діагностичних засобів. Хоча симптоми генітального герпесу можна контролювати та запобігти пере­даванню статевим партнерам завдяки противірусній курації, нові методи лікування з новими механізмами допоможуть поліпшити самопочуття пацієнток. Покликаючись на власний клінічний досвід використання українського препарату «Віростат» за різних клінічних проявів, рекомендуємо його широке впровадження

СИНДРОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ: РОЛЬ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ДІАГНОСТИКИ

Nowadays polycystic ovary syndrome (PCOS) is the most common endocrine pathology among females of reproductive age (about 6 % are affected). One of the main methods for diagnostics of this pathology is ultrasonography. The main criteria are measurements of the volume of ovaries and determination of the number of antral follicles. Transvaginal sensor is best suited for this reason, as it allows good visualization of the ovaries and their internal structure. In women with obesity and a regular menstrual cycle, ultrasound should be performed in the early follicular phase. In patients with oligomenorrhea or amenorrhea, the test should be performed between 3 and 5 days after menstruation, caused by progesterone. The calculation is based upon a simple formula. The volume of the ovary 10 cm2 is considered to be the threshold for polycystic ovaries. The ovary with a volume of more than 10 cm2 should be considered as one with polycystic alterations. When counting follicles in the ovary, a key technical point in assessing their quantity is the presence of anthropocytic follicles around the stroma of ovary, which has increased echogenity. 12 or more antral follicles with a diameter 2–9 mm in one ovary is an ultrasound criterion for polycystic ovaries. All females with suspected PCOS, as well as with ovulatory dysfunction and hyperandrogenism, need to be exposed to transvaginal sonography in the follicular phase of the menstrual cycle where two main criteria are determined – the volume of ovaries and the number of antral follicles there.На сегодняшний день синдром поликистозных яичников является самой распространенной эндокринной патологией у женщин репродуктивного возраста (около 6 %). Одним из основных методов диагностики этой патологии является ультрасонография. Главными критериями сейчас остаются измерения объема яичников и определение количества антральных фолликулов. Оптимальным при проведении УЗИ является применение трансвагинального датчика, поскольку он позволяет хорошо визуализировать яичники и их внутреннюю структуру. У женщин с ожирением и регулярным менструальным циклом УЗИ нужно проводить в раннюю фолликулярную фазу. У пациенток с олиго- или аменореей обследование должно проводиться в период между 3-м и 5-м днем, после того как менструация была вызвана прогестероном. Калькуляция производится на основе простой формулы. Объем яичника 10 см3 считается предельным порогом для поликистозных яичников. Яичник объемом более 10 см3 следует рассматривать как поликистозно измененный. При подсчете фолликулов в яичниках ключевым техническим моментом оценки их количества является наличие антральных фолликулов вокруг стромы яичника, которая имеет повышенную эхогенность. 12 и более антральных фолликулов диаметром 2–9 мм в одном яичнике являются ультразвуковым критерием поликистозных яичников. Всем женщинам с подозрением на синдром поликистозных яичников, а также с овуляторной дисфункцией и гиперандрогенией, необходимо проводить трансвагинальную сонографию в фолликулярной фазе менструального цикла и определять два основных критерия – объем яичников и количество антральных фолликулов в них.На сьогодні синдром полікістозних яєчників є найпоширенішою ендокринною патологією в жінок репродуктивного віку (близько 6 %). Одним з основних методів діагностики цієї патології є ультрасонографія. Головними критеріями зараз залишаються вимірювання об’єму яєчників та визначення кількості антральних фолікулів. Оптимальним при проведенні ультрасонографії є застосування трансвагінального датчика, оскільки він дозволяє добре візуалізувати яєчники та їх внутрішню структуру. У жінок з ожирінням та регулярним менструальним циклом УЗД треба проводити в ранню фолікулярну фазу. У пацієнток з оліго- чи аменореєю обстеження повинно проводитися в період між 3-м і 5-м днем, після того як менструація була викликана прогестероном. Калькуляцію проводять на основі простої формули. Об’єм яєчника 10 см3 вважають межовим порогом для полікістозних яєчників. Яєчник об’ємом понад 10 см3 слід трактувати як полікістозно змінений. При підрахунку фолікулів у яєчниках ключовим технічним моментом оцінки їх кількості є наявність антральних фолікулів навколо строми яєчника, яка має підвищену ехогенність. 12 і більше антральних фолікулів діаметром 2–9 мм в одному яєчнику є ультразвуковим критерієм полікістозних яєчників. Всім жінкам із підозрою на синдром полікістозних яєчників, а також з овуляторною дисфункцією та гіперандрогенією, необхідно проводити трансвагінальну сонографію у фолікулярній фазі менструального циклу і визначати два основні критерії – об’єм яєчників та кількість антральних фолікулів у них

Pion and proton showers in the CALICE scintillator-steel analogue hadron calorimeter

Showers produced by positive hadrons in the highly granular CALICE scintillator-steel analogue hadron calorimeter were studied. The experimental data were collected at CERN and FNAL for single particles with initial momenta from 10 to 80 GeV/c. The calorimeter response and resolution and spatial characteristics of shower development for proton- and pion-induced showers for test beam data and simulations using Geant4 version 9.6 are compared.Comment: 26 pages, 16 figures, JINST style, changes in the author list, typos corrected, new section added, figures regrouped. Accepted for publication in JINS