CD4 cell count and the risk of AIDS or death in HIV-Infected adults on combination antiretroviral therapy with a suppressed viral load: a longitudinal cohort study from COHERE.

BACKGROUND: Most adults infected with HIV achieve viral suppression within a year of starting combination antiretroviral therapy (cART). It is important to understand the risk of AIDS events or death for patients with a suppressed viral load. METHODS AND FINDINGS: Using data from the Collaboration of Observational HIV Epidemiological Research Europe (2010 merger), we assessed the risk of a new AIDS-defining event or death in successfully treated patients. We accumulated episodes of viral suppression for each patient while on cART, each episode beginning with the second of two consecutive plasma viral load measurements 500 copies/µl, the first of two consecutive measurements between 50-500 copies/µl, cART interruption or administrative censoring. We used stratified multivariate Cox models to estimate the association between time updated CD4 cell count and a new AIDS event or death or death alone. 75,336 patients contributed 104,265 suppression episodes and were suppressed while on cART for a median 2.7 years. The mortality rate was 4.8 per 1,000 years of viral suppression. A higher CD4 cell count was always associated with a reduced risk of a new AIDS event or death; with a hazard ratio per 100 cells/µl (95% CI) of: 0.35 (0.30-0.40) for counts <200 cells/µl, 0.81 (0.71-0.92) for counts 200 to <350 cells/µl, 0.74 (0.66-0.83) for counts 350 to <500 cells/µl, and 0.96 (0.92-0.99) for counts ≥500 cells/µl. A higher CD4 cell count became even more beneficial over time for patients with CD4 cell counts <200 cells/µl. CONCLUSIONS: Despite the low mortality rate, the risk of a new AIDS event or death follows a CD4 cell count gradient in patients with viral suppression. A higher CD4 cell count was associated with the greatest benefit for patients with a CD4 cell count <200 cells/µl but still some slight benefit for those with a CD4 cell count ≥500 cells/µl

Об’єкти цивільних прав в оновленому цивільному законодавстві: окремі проблеми рекодифікації

У статті звертається увага, що один із фундаментальних інститутів цивільного права – інститут об’єктів цивільних прав. Оборотоздатність об’єктів, встановлення їх правового режиму дозволяє на практиці застосовувати відповідні законодавчі норми та здійснювати належну охорону і захист прав та інтересів учасників цивільних правовідносин. Рекодифікація цивільного законодавства дає можливість по-новому проаналізувати окремі проблеми правового регулювання. Не є винятком і ті з них, що пов’язані із поняттям та ознаками інформації як об’єкта цивільних прав. Активний розвиток інформаційних технологій, остаточне визнання цінності інформації як немайнового блага, інформатизація усіх сфер суспільного життя лише підкреслює актуальність доктринального дослідження поняття та ознак об’єкта цивільних прав. Активний науковий інтерес до цієї сфери насамперед пов’язаний з існуванням великої кількості дискусійних питань, вирішення яких є необхідним для подальшого розвитку доктрини цивільного права та підвищення рівня застосування цивільно-правових норм. Рекодифікація цивільного законодавства відкриває можливість переосмислити різні проблеми правового регулювання, включаючи ті, що пов’язані з видами об’єктів цивільних прав. Неможливо оминути і об’єктивні зміни сучасності, пов’язані із виникненням нових об’єктів правового регулювання. Йдеться насамперед про інформаційні продукти, інформаційні ресурси, інформаційні системи, криптовалюту, персональні дані, штучний інтелект, цифровий контент. Звичайно, що безпосередньою (якщо не єдиною) складовою усіх перерахованих об’єктів є інформація. Саме тому розширення переліку об’єктів цивільних прав, причиною якого є розвиток цивільного обороту, є своєчасним та обумовленим потребами сьогодення. Різні доктринальні підходи науковців щодо поняття та ознак об’єктів цивільних прав, прогалини і колізії у чинному законодавстві, неоднорідність судової практики, прагнення України потрапити до європейської спільноти і потреба оновлення цивільного законодавства обумовлюють необхідність активізації досліджень в цій сфері

ГЕНДЕРНЕ ЛІДЕРСТВО ЯК АСПЕКТ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ В МЕДІАКОМПАНІЯХ

The article deals with the theory of gender performativity by J. Butler in respect to gender leadership. The interpretation of this phenomenon offered by Guy Debord shows the results and stereotypes aimed at undermining the female potential of leadership. Gender inequality is particularly striking in the areas of business, management, and security and militarily services. Despite the fact that many media workers are women, most of them are against the ideas of equality, cooperation and integration. These and other problems are expressed by different viewpoints by both academics and prominent politicians. They stress that women’s access to key positions in companies, the management hierarchy, and the government of the country should be changed. Nevertheless, many questions remain unanswered, like «who is the ‘real’ democratic leader?»; «what characteristics do women leaders distinguish?»; «why is neither the neoliberal capitalist nor liberal social ideal adequate but functioning nowhere?» During the time of Ukrainian independence, these issues have not been resolved yet. At the same time, the comparison of the share of women in the total share of employers in different countries of the world shows that their share is increasing (for example, in Ukraine, this share is 31—40%). We conducted a study on the effectiveness of women’s labor in different countries. The figures are based on the share of female workers in the total structure of workers and the income generated by one woman on average. In the context of, for example, the Ukrainian economy, these indicators have declined substantially in 2008—2018, against the backdrop of a global upward trend in these indicators. Compared to Singapore, the gap between the revenue index increased by 33.4% in 2008—2018. Of all the countries cited, the worst income growth results are only in Ukraine. At the same time, the labor market of Ukraine has the following characteristics: employment of women in managerial positions in 2017 is 41.1%; the employment rate of middle and upper management women is 42.4% in 2016; the share of women in the total number of employers in 1991 was 33.1%, and in 2018 — 36.92%. Thus, gender leadership in the media sphere in Ukraine shows discrimination against women and demonstrates the impossibility of productive and effective work as a manager. However, gradually these issues will, in the context of the proposed solution, be comprehensive and will change the relationships within such companies for the better.Розглядається теорія гендерної перформативності Дж. Батлера стосовно гендерного лідерства. Інтерпретація цього явища, запропонована Гаєм Дебордом, показує результати і стереотипи, спрямовані на підрив жіночого потенціалу лідерства в управлінні. Особливо показовим явище гендерної нерівності є у сферах бізнесу, управлінської діяльності, силових структурах. Попри те, що багато працівників медіа — жінки, більшість із них виступають проти ідей рівності, співпраці та інтеграції. Про ці та інші проблеми виказують різні погляди як окремих науковців і фахівців у цій сфері, так і видатних політиків. Вони наголошують на тому, що повинні бути змінені підходи доступу жінок на ключові посади в компаніях, управлінській ієрархії, уряду країни. Тим не менш, багато питань залишаються без відповіді, як-от «хто є» справжній «демократичний лідер?»; «які характеристики відрізняють жінку-лідера?»; «чому ні неоліберальний капіталістичний, ні ліберальний соціальний ідеал не є адекватним, але ніде не функціонує?». За незалежності України вказані питання досі не вирішені. Водночас порівняння питомої ваги жінок у загальній частці роботодавців у різних країнах світу свідчить про підвищення їхньої частки (наприклад, в Україні ця вага становить 31—40&nbsp;%). Ми провели дослідження ефективності використання жіночої праці в різних країнах світу. За основу використано показники частки працівників жіночої статі у загальній структурі працівників і дохід, що генерується однією жінкою в середньому. В умовах, наприклад, української економіки ці показники за 2008—2018 роки суттєво знизилися на фоні світової тенденції росту цих показників. Порівняно з Сінгапуром розрив між показником доходу зріс на 33,4&nbsp;% за 2008—2018 роки. З усіх наведених країн найгірші результати зі зростання доходу тільки в Україні. У той же час ринок праці України має такі характеристики: зайнятість жінок на керівних посадах 2017 року становить 41,1&nbsp;%; зайнятість жінок середнього і вищого керівництва 2016-го становить 42,4&nbsp;%; частка жінок у загальній кількості роботодавців 1991 р. становить 33,1&nbsp;%, а 2018-го — 36,92&nbsp;%. Таким чином, гендерне лідерство в медіасфері в Україні показує дискримінацію щодо жінок і свідчить про неможливість плідної та ефективної роботи на посаді менеджера. Однак поступово ці питання в руслі запропонованого вирішення проблематики матимуть всеосяжний характер і змінять взаємовідносини усередині таких компаній на краще

Survival of HIV-positive patients starting antiretroviral therapy between 1996 and 2013: a collaborative analysis of cohort studies

BACKGROUND: Health care for people living with HIV has improved substantially in the past two decades. Robust estimates of how these improvements have affected prognosis and life expectancy are of utmost importance to patients, clinicians, and health-care planners. We examined changes in 3 year survival and life expectancy of patients starting combination antiretroviral therapy (ART) between 1996 and 2013. METHODS: We analysed data from 18 European and North American HIV-1 cohorts. Patients (aged ≥16 years) were eligible for this analysis if they had started ART with three or more drugs between 1996 and 2010 and had at least 3 years of potential follow-up. We estimated adjusted (for age, sex, AIDS, risk group, CD4 cell count, and HIV-1 RNA at start of ART) all-cause and cause-specific mortality hazard ratios (HRs) for the first year after ART initiation and the second and third years after ART initiation in four calendar periods (1996–99, 2000–03 [comparator], 2004–07, 2008–10). We estimated life expectancy by calendar period of initiation of ART. FINDINGS: 88 504 patients were included in our analyses, of whom 2106 died during the first year of ART and 2302 died during the second or third year of ART. Patients starting ART in 2008–10 had lower all-cause mortality in the first year after ART initiation than did patients starting ART in 2000–03 (adjusted HR 0·71, 95% CI 0·61–0·83). All-cause mortality in the second and third years after initiation of ART was also lower in patients who started ART in 2008–10 than in those who started in 2000–03 (0·57, 0·49–0·67); this decrease was not fully explained by viral load and CD4 cell count at 1 year. Rates of non-AIDS deaths were lower in patients who started ART in 2008–10 (vs 2000–03) in the first year (0·48, 0·34–0·67) and second and third years (0·29, 0·21–0·40) after initiation of ART. Between 1996 and 2010, life expectancy in 20-year-old patients starting ART increased by about 9 years in women and 10 years in men. INTERPRETATION: Even in the late ART era, survival during the first 3 years of ART continues to improve, which probably reflects transition to less toxic antiretroviral drugs, improved adherence, prophylactic measures, and management of comorbidity. Prognostic models and life expectancy estimates should be updated to account for these improvements

ASSESSMENT OF THE LEVEL OF ECONOMIC SECURITY OF INNOVATIVELY ACTIVE ENTERPRISES AS THE BASIS OF THE MANAGEMENT PROCESS WITHIN THE FINANCIAL AND LEGAL FIELD

Abstract. Today, in the current conditions of enterprise management, it is relevant to build and implement an effective economic security management system in the enterprise’s activities. Accordingly, as a control element, it is necessary to highlight the value of assessing the level of economic security in order to make the company’s specialists successful management decisions. Under the influence of momentary changes in management, it is problematic to select the theoretical and methodological foundations that will be used in such an element of enterprise management, including economic security, as an assessment. Some parameters that are obtained when assessing the level of economic security of an enterprise do not take into account all important aspects of activities. The main goal is to assess the level of economic security of innovatively active enterprises as the basis of the management process within the financial and legal field. The expediency of applying the Solow model to determine the level of economic security of innovatively active enterprises, based on the use of such quantitative indicators as the available labor resources, production assets, the volume of investment in innovation, the volume of non-productive consumption and the final product, is proposed and substantiated. The use of this technique allows us to conclude about the importance of resource provision and the dominant influence of the provision of labor resources to innovatively active enterprises. The research methodology assumes that at the present stage, the assessment of the level of economic security of enterprises is carried out using various methods and techniques. Agreeing with the permanent approaches proposed by economists, we propose to adapt to the system of methods for assessing the economic security of enterprises a method based on the use of the Solow model, the essence of which is that the economic security of an enterprise is considered as a whole economic phenomenon. Keywords: economic security, innovatively active enterprises, management process, financial and legal field JEL Classification B49, C10, C13, M20  Formulas: 5; fig.: 0; tabl.: 1; bibl.: 15

«La relation de limitation et d’exception dans le français d’aujourd’hui : excepté, sauf et hormis comme pivots d’une relation algébrique »

L’analyse des emplois prépositionnels et des emplois conjonctifs d’ “excepté”, de “sauf” et d’ “hormis” permet d’envisager les trois prépositions/conjonctions comme le pivot d’un binôme, comme la plaque tournante d’une structure bipolaire. Placées au milieu du binôme, ces prépositions sont forcées par leur sémantisme originaire dûment métaphorisé de jouer le rôle de marqueurs d’inconséquence systématique entre l’élément se trouvant à leur gauche et celui qui se trouve à leur droite. L’opposition qui surgit entre les deux éléments n’est donc pas une incompatibilité naturelle, intrinsèque, mais extrinsèque, induite. Dans la plupart des cas (emplois limitatifs), cette opposition prend la forme d’un rapport entre une « classe » et le « membre (soustrait) de la classe », ou bien entre un « tout » et une « partie » ; dans d’autres (emplois exceptifs), cette opposition se manifeste au contraire comme une attaque de front portée par un « tout » à un autre « tout ». De plus, l’inconséquence induite mise en place par la préposition/conjonction paraît, en principe, tout à fait insurmontable. Dans l’assertion « les écureuils vivent partout, sauf en Australie » (que l’on peut expliciter par « Les écureuils vivent partout, sauf [qu’ils ne vivent pas] en Australie »), la préposition semble en effet capable d’impliquer le prédicat principal avec signe inverti, et de bâtir sur une telle implication une sorte de sous énoncé qui, à la rigueur, est totalement inconséquent avec celui qui le précède (si « les écureuils ne vivent pas en Australie », le fait qu’ils « vivent partout » est faux). Néanmoins, l’analyse montre qu’alors que certaines de ces oppositions peuvent enfin être dépassées, d’autres ne le peuvent pas. C’est, respectivement, le cas des relations limitatives et des relations exceptives. La relation limitative, impliquant le rapport « tout » - « partie », permet de résoudre le conflit dans les termes d’une somme algébrique entre deux sous énoncés pourvus de différent poids informatif et de signe contraire. Les valeurs numériques des termes de la somme étant déséquilibrées, le résultat est toujours autre que zéro. La relation exceptive, au contraire, qui n’implique pas le rapport « tout » - « partie », n’est pas capable de résoudre le conflit entre deux sous énoncés pourvus du même poids informatif et en même temps de signe contraire : les valeurs numériques des termes de la somme étant symétriques et égales, le résultat sera toujours équivalent à zéro

Syphilis infection is associated with an increase in plasma viral load in HIV infected patients: results from the FHDH cohort — ANRS CO4

International audiencen.

Last Men Standing: Chlamydatus Portraits and Public Life in Late Antique Corinth

Notable among the marble sculptures excavated at Corinth are seven portraits of men wearing the long chlamys of Late Antique imperial office. This unusual costume, contemporary portrait heads, and inscribed statue bases all help confirm that new public statuary was created and erected at Corinth during the 4th and 5th centuries. These chlamydatus portraits, published together here for the first time, are likely to represent the Governor of Achaia in his capital city, in the company of local benefactors. Among the last works of the ancient sculptural tradition, they form a valuable source of information on public life in Late Antique Corinth

Dual Role of Sb Ions as Electron Traps and Hole Traps in Photorefractive Sn2P2S6 Crystals

Doping photorefractive single crystals of Sn2P2S6 with antimony introduces both electron and hole traps. In as-grown crystals, Sb3+ (5s2 ) ions replace Sn2+ ions. These Sb3+ ions are either isolated (with no nearby perturbing defects) or they have a chargecompensating Sn2+ vacancy at a nearest-neighbor Sn site. When illuminated with 633 nm laser light, isolated Sb3+ ions trap electrons and become Sb2+ (5s2 5p1 ) ions. In contrast, Sb3+ ions with an adjacent Sn vacancy trap holes during illumination. The hole is primarily localized on the (P2S6) 4− anionic unit next to the Sb3+ ion and Sn2+ vacancy. These trapped electrons and holes are thermally stable below ∼200 K, and they are observed with electron paramagnetic resonance (EPR) at temperatures below 150 K. Resolved hyperfine interactions with 31P, 121Sb, and 123Sb nuclei are used to establish the defect models

ВПЛИВ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ 2014—2015 РОКІВ НА РІВЕНЬ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ БАНКІВ

It has been determined that commercial banks operate in a complex operational environment, which is due to the influence of a number of factors of political, social, economic, which are largely unpredictable and destructive. It is substantiated that external key parameters through which the influence on the process of providing financial security of banks is mediated. The relationship between the size of the rate of mandatory reserve requirements and the level of financial security of the bank is researched. The analysis of the state of assets, liabilities and equity capital by groups of banks during 2012—2016. The role of the central bank in regulating the activities of banks in order to ensure their financial security has been determined. The expediency of imposing sanctions on carrying out of any financial operations of banks with Russian capital in favor of parent structures was substantiated. The key problems that restrain the process of providing financial security of banks in terms of their functional components (capital-resource security, credit-investment, currency and safe level of incomes and expenditures) are determined. The methodical approach to the rating of banks estimation on the level of their financial security is offered on the basis of the analysis of indicators The stimulator / disintegrators of the analyzed banks is based on the rating rating of the bank according to the level of its financial security on the basis of comparison of j-th KB with the «standard» — the bank which The best results for each indicator are the maximum values for stimulators and the minimum for disinfectants. The rating is defined as the arithmetic mean of standardized indicators summed up in the matrix of key indicators. The necessity of grouping the analyzed banks according to their financial security level has been proved. Using the method of grouping of research objects is substantiated as an instrument for streamlining the analyzed banks. It is determined empirically, taking into account qualitative, non-formalized characteristics of four groups of banks for the p vnem their financial security (with a high level of financial security, sufficient, low and critical).Визначено, що комерційні банки функціонують у складному операційному середовищі, а це зумовлено впливом низки факторів політичних, соціальних, економічних, що здебільшого є малопрогнозованими і деструктивними. Обґрунтовано зовнішні ключові параметри, через які опосередковується вплив на процес забезпечення фінансової безпеки банків. Досліджено взаємозв’язок між розміром ставки нормативів обов’язкового резервування і рівнем фінансової безпеки банку. Проаналізовано стан активів, зобов’язань і власного капіталу за групами банків упродовж 2012—2016 рр.. Визначено роль центрального банку в регулюванні діяльності банків щодо забезпечення їхньої фінансової безпеки. Обґрунтовано доцільність запровадження НБУ санкцій на проведення будь-яких фінансових операцій банків із російським капіталом на користь материнських структур. Визначено ключові проблеми, які стримують процес забезпечення фінансової безпеки банків у розрізі і функціональних складових (капітало-ресурсної безпеки, кредитно-інвестиційної, валютної та безпечного рівня доходів і витрат. Запропоновано методичний підхід до рейтингової оцінки банків за рівнем їхньої фінансової безпеки на основі аналізу показників-стимуляторів / дестимуляторів аналізованих банків. Обґрунтовано проведення рейтингової оцінки банку за рівнем його фінансової безпеки на основі порівняння&nbsp;j-го КБ з «еталоном» — банком, який має найкращі результати щодо кожного показника — максимальні значення для стимуляторів і мінімальні — для дестимуляторів. Рейтинг визначено як середнє арифметичне стандартизованих показників, зведених у матрицю ключових показників. Доведено необхідність групування аналізованих банків за рівнем їхньої фінансової безпеки. Обґрунтовано використання методу групування об’єктів дослідження як інструменту упорядкування аналізованих банків. Визначено емпіричним шляхом з обліком якісних, неформалізованих характеристик чотири групи банків за рівнем їхньої фінансової безпеки (з високим рівнем фінансової безпеки, достатнім, низьким і критичним)