The role of connexin 37 gene polymorphism (1019C > T; Pro319Ser) in cardiovascular disease

In spite of the strong prognostic value of all traditional cardiovascularrisk factors, still striking differences exist in the prevalence of clinical events between patients at apparently similar risk. One of the main reasons is different genetic background. One of recently discussed candidate genes for cardiovascular disease is the gene for the protein Connexin 37 (Cx37). This protein is a part of gap junctions responsible for communications between cells including cells in the vessel wall. Studies focused on the association between Cx37 gene polymorphism (1019C > T; Pro319Ser) and cardiovascular disease demonstrate inconsistent results. Our findings in 1.316 men and women indicated that the Cx37 gene polymorphism (genotype CC) is significantly associated with acute coronary syndrome in non-smoking women. In addition, in urban and rural women from general population (n = 1.056) with impaired fasting glycaemia the same genotype is associated with increased intima media thickness of carotid arteries measured by ultrasound. Finally, in 289 women with diabetestype 1 or 2, and in 208 women from general population with central obesity, the CC genotype was associated with lower ankle brachial blood pressure index. These data indicate that Cx37 gene polymorphism could have gender- and smoking-dependent effects on acute coronary events and glucose dependent effect on atherosclerosis in women. Keywords: connexin 37 gene polymorphism, atherosclerosis, acute coronary syndromes, women smoking, glycaemia.Незважаючи на однозначність прогностичного значення усіх традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань, існують значні розбіжності у їхніх клінічних проявах у різних пацієнтів. Однією з основних причин цього є неоднаковий генетичний фон. З-поміж недавно обговорюваних генів-кандидатів, які впливають на серцево-судинні захворювання, обрано ген білка конексину 37 (Cx37). Цей білок відповідає за міжклітинні взаємодії, включаючи клітини стінок кровоносних судин. Дослідження, зосереджені на пошуку зв’язку між поліморфізмом гена конексину 37 (1019C > T; Pro319Ser) та серце - во-судинними захворюваннями, показують суперечливі результати. Наші дослідження 1316 чоловіків і жінок демонструють, що поліморфізм гена Сх37 (генотип СС) значною мірою пов’язаний з гострим коронарним синдромом у жінок, які не курять. Окрім того, у міських і сільських жінок із загальної популяції (n = 1056) з порушеною глікемією цей же генотип пов’язаний із збільшенням товщини інтими сонних артерій, виміряної ультразвуком. У 289 жінок з діабетом 1-го або 2-го типу і у 208 жінок із загальної популяції з ожирінням генотип СС виявився зв’язаним з нижчим щиколотко-плечовим індексом тиску крові. Такі дані показують, що стать і куріння діють на гострі коронарні прояви, обумовлені поліморфізмом гена Cx37, для жінок виявлено також глюкозозалежний вплив на атеросклероз. Ключові слова: поліморфізм гена конексину 37, атеросклероз, гострий коронарний синдром, куріння жінок, глікемія.Несмотря на однозначность прогностического значения всех традиционных факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний, по-прежнему существуют значительные отличия в их клинических проявлениях у разных пациентов. Одной из основных причин этого является неодинаковый генетический фон. Среди недавно обсуждаемых генов-кандидатов, влияющих на сердечно-сосудистые заболевания, выбран ген белка коннексина 37 (Cx37). Этот белок ответствен за межклеточные взаимодействия, включая клетки стенок кровеносных сосудов. Исследования, сосредоточенные на поисках связи между Cx37 полиморфизмом гена (1019C > T; Pro319Ser) и сердечно-сосудистыми заболеваниями, показывают противоречивые результаты. Наши исследования 1316 мужчин и женщин демонстрируют, что полиморфизм гена Cx37 (генотип СС) в значительной степени связан с острым коронарным синдромом у некурящих женщин. Кроме того, у городских и сельских женщин из общей популяции (n = 1056) с нарушенной гликемией тот же генотип связан с увеличением толщины интимы сонных артерий, измеренной ультразвуком. У 289 женщин с диабетом 1-го или 2-го типа и у 208 женщин из общей популяции с ожирением генотип СС оказался связанным с более низким лодыжечно-плечевым индексом давления крови. Эти данные показывают, что пол и курение действуют на острые коронарные проявления, обусловленные полиморфизмом гена Cx37, для женщин выявлен также глюкозозависимое влияние на атеросклероз. Ключевые слова: полиморфизма гена коннексина 37, атеросклероз, острый коронарный синдром, курение женщин, гликемия

The role of connexin 37 gene polymorphism (1019C > T; Pro319Ser) in cardiovascular disease

In spite of the strong prognostic value of all traditional cardiovascular risk factors, still striking differences exist in the prevalence of clinical events between patients at apparently similar risk. One of the main reasons is different genetic background. One of recently discussed candidate genes for cardiovascular disease is the gene for the protein Connexin 37 (Cx37). This protein is a part of gap junctions responsible for communications between cells including cells in the vessel wall. Studies focused on the association between Cx37 gene polymorphism (1019C > T; Pro319Ser) and cardiovascular disease demonstrate inconsistent results. Our findings in 1.316 men and women indicated that the Cx37 gene polymorphism (genotype CC) is significantly associated with acute coronary syndrome in non-smoking women. In addition, in urban and rural women from general population (n = 1.056) with impaired fasting glycaemia the same genotype is associated with increased intima media thickness of carotid arteries measured by ultrasound. Finally, in 289 women with diabetes type 1 or 2, and in 208 women from general population with central obesity, the CC genotype was associated with lower ankle brachial blood pressure index. These data indicate that Cx37 gene polymorphism could have gender- and smoking-dependent effects on acute coronary events and glucose dependent effect on atherosclerosis in women

Not Only Glycaemic But Also Other Metabolic Factors Affect T Regulatory Cell Counts and Proinflammatory Cytokine Levels in Women with Type 1 Diabetes

Type 1 diabetic (T1D) patients suffer from insulinopenia and hyperglycaemia. Studies have shown that if a patient’s hyperglycaemic environment is not compensated, it leads to complex immune dysfunctions. Similarly, T1D mothers with poor glycaemic control exert a negative impact on the immune responses of their newborns. However, questions concerning the impact of other metabolic disturbances on the immune system of T1D mothers (and their newborns) have been raised. To address these questions, we examined 28 T1D women in reproductive age for the relationship between various metabolic, clinical, and immune parameters. Our study revealed several unexpected correlations which are indicative of a much more complex relationship between glucose and lipid factors (namely, glycosylated haemoglobin Hb1Ac, the presence of one but not multiple chronic diabetic complications, and atherogenic indexes) and proinflammatory cytokines (IL-1alpha and TNF-alpha). Regulatory T cell counts correlated with HbA1c, diabetic neuropathy, lipid spectra parameters, and IL-6 levels. Total T-helper cell count was interconnected with BMI and glycaemia variability correlated with lipid spectra parameters, insulin dose, and vitamin D levels. These and other correlations revealed in this study provide broader insight into the association of various metabolic abnormalities with immune parameters that may impact T1D mothers or their developing child

Comprehensive Analysis of the Real Lifestyles of T1D Patients for the Purpose of Designing a Personalized Counselor for Prandial Insulin Dosing

Post-prandial hyperglycemia is still a challenging issue in intensified insulin therapy. Data of 35 T1D patients during a four-week period were analyzed: RT-CGM (real time continuous glucose monitoring) record, insulin doses, diet (including meal photos), energy expenditure, and other relevant conditions. Patients made significant errors in carbohydrate counting (in 56% of cooked and 44% of noncooked meals), which resulted in inadequate insulin doses. Subsequently, a mobile application was programmed to provide individualized advice on prandial insulin dose. When using the application, a patient chooses only the type of categorized situation (e.g., meals with other relevant data) without carbohydrates counting. The application significantly improved postprandial glycemia as normoglycemia was reached in 95/105 testing sessions. Other important findings of the study include: A high intake of saturated fat (median: 162% of recommended intake); a low intake of fiber and vitamin C (median: 42% and 37%, respectively, of recommended intake); an increase in overweight/obesity status (according to body fat measurement), especially in women (median of body fat: 30%); and low physical activity (in 16/35 patients). The proposed individualized approach without carbohydrate counting may help reach postprandial normoglycemia but it is necessary to pay attention to the lifestyle habits of T1D patients too.</jats:p