Approaches to the dividend policy in the market economy

У статті розкриваються основні підходи до дивідендної політики підприємства в ринковій економіці шляхом аналізу системи основних завдань фінансових менеджерів з дивідендної політики компанії, що передбачають максимізацію багатства власника, забезпечуючи адекватне фінансування для компанії; висвітлення ключових факторів, що впливають на дивідендну політику, серед яких необхідно зазначити швидкість росту компанії, рентабельність, стабільність прибутку тощо; вивчення основних питань розгляду податку акціонерами, засноване на тому, що дивіденди вважаються звичайним доходом і оподатковуються за повною ставкою. Цей факт породжує психологічну дилему інвестора при виборі між зворотнім викупом акцій або отриманням доходу у вигляді дивідендів. Зокрема, доходи від приросту капіталу, які виникають з оцінки ринкової вартості акцій мають податкові переваги перед дивідендами, окрім певних ситуацій. У статті також розкриваються існуючі розбіжності дивідендної політики, що можуть бути визначені як вибір між утриманням доходів або приростом капіталу компанії і дивідендами, в залежності від конкретних характеристик фірми і її власників.The article reveals dominant approaches to the company’s dividend policy in the market economy through analyzing a system of core finance managers’ objectives for the company’s dividend policy that contemplate maximizing owner wealth while providing adequate financing for the company; enlightening the key factors that influence dividend policy, among which should be mentioned company growth rate, profitability, earnings stability etc.; examining the main issues of stockholder tax consideration based on the fact that dividends are considered ordinary income and are taxed at the full rate. This fact generates investor’s psychological dilemma between choosing a stock repurchase or taking earnings as dividends. In particular, capital gains that arise from the appreciation of the market price of stock have a tax advantage over dividends except in certain situations. The article also unveils the existing dividend policy controversy that could be defined as a choice between earning retention or capital gains of the company and dividends depending on the particular characteristics of the firm and its owners.В статье раскрываются основные подходы к дивидендной политике предприятия в рыночной экономике путем анализа системы основных задач финансовых менеджеров в дивидендной политике компании, предусматривающие максимизацию богатства владельца, обеспечивая адекватное финансирование для компании; акцентирования на ключевых факторах, влияющих на дивидендную политику, среди которых необходимо отметить скорость роста компании, рентабельность, стабильность прибыли и т.п.; изучение основных вопросов рассмотрения налога акционерами, основанного на том, что дивиденды считаются обычным доходом и облагаются налогом по полной ставке. Этот факт порождает психологическую дилемму инвестора при выборе между обратным выкупом акций или получением дохода в виде дивидендов. В частности, доходы от прироста капитала, которые возникают в результате оценки рыночной стоимости акций, имеют налоговые преимущества перед дивидендами, кроме определенных ситуаций. В статье также раскрываются существующие разногласия дивидендной политики, которые могут быть определены как выбор между удержанием доходов или приростом капитала компании и дивидендами, в зависимости от конкретных характеристик фирмы и ее владельцев

НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «АКТУАЛЬНІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. КЛІНІКА. ДІАГНОСТИКА. ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА»

26-27 листопада 2015 р. у Національному військово-медичному клінічному центрі «ГВКГ» була проведенанауково-практична конференція «Актуальні інфекційнізахворювання. Клініка. Діагностика. Лікування та профі-лактика». Організаторами цієї конференції були фахівцікафедри військової терапії Української військово-медичноїакадемії, ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хворобім. Л.В. Громашевського НАМН України», кафедри інфекцій-них хвороб Національної медичної академії післядипломноїосвіти ім. П.Л. Шупика, кафедри дитячих інфекційних хво-роб Національного медичного університету ім. О.О. Бого-мольця, клініки інфекційних захворювань Національноговійськово-медичного клінічного центру «ГВКГ»

НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «АКТУАЛЬНІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»

Short information is given about research and practice conference on international participation "Actual infectious diseases. Features of clinic, diagnostics, treatment and prophylaxis in modern terms", that took place on November, 24-25 in 2016 in Kyiv.Наведена коротка інформація про хід науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання. Особливості клініки, діагностики, лікування та профілактики в сучасних умовах», яка відбулася 24–25 листопада 2016 р. у Києві

НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ФАРМАКОТЕРАПІЯ ПРИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ»

This article provides information about scientific-practical conference «Pharmacotherapy in infectious diseases» that was held on April 12-13, 2018 at the National Military Medical Clinical Center «Chief Military Clinical Hospital» in Kyiv.Наведено коротку інформацію про науково-практичну конференцію «Фармакотерапія при інфекційних захворюваннях», яка відбулася 12-13 квітня 2018 р. у Націо­нальному військово-медичному клінічному центрі «ГВКГ» у м. Києві

УСКЛАДНЕННЯ У ХВОРИХ НА COVID-19

Мета роботи – вивчення досвіду фахівців з різних країн щодо можливих ускладнень, які розвиваються при COVID-19. Представлений огляд літератури з приводу можливих ускладнень, які розвиваються при COVID-19. Зазначено, що частота пневмонії становить 15,7-100 %, гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) – 3-90 %, ураження серця, токсичного гепатиту – 4-53 %, реактивного панкреатиту, анемії, тромбозу глибоких вен, тромбоемболії – до 31 %, коагулопатії – до 38 %, анемії – до 15 %, гострого ураження нирок з розвитком гострої ниркової недостатності – 3-8 %, сепсису, септичного шоку – 4-8 %, поліорганної недостатності, отиту, синуситу, бронхіту, неврологічних ускладнень – 36,4-45,5 %, гострого цереб­роваскулярного захворювання, інсульту, порушення свідомості, атаксії, судом, невралгії, травмування скелетних м’язів, енцефалопатії, периферійної полінейропатії, вторинної бактерійної інфекції – 6-10 %, бактеріємії, грибкової суперінфекції, викиднів – 2 %, внутрішньоутробної зупинки розвитку плода – 10 %, передчасних пологів – 39 %. Висновки. У хворих із COVID-19 можуть розвиватися найрізноманітніші ускладнення, серед яких найчастішими є пневмонія, ГРДС, коагулопатія, тромбоемболія, ураження печінки. У хворих із швидким клінічним погіршенням, крім розвитку ГРДС, слід виключати передусім тромбоемболії, зокрема легеневу емболію. У діагностиці важливу роль відіграють КТ-легенева ангіографія, збільшення протромбінового часу, або активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ). У хворих з тяжким станом слід використовувати лабораторні тести (D-димер, протромбіновий час, АЧТЧ, число тромбоцитів) для виявлення осіб з ризиком несприятливого висліду і потреби в ушпиталенні у відділення реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ). В осіб з високим ризиком розвитку венозної тромбоемболії реєструються: підвищений рівень D-димеру, високий рівень фібриногену, низький рівень антитромбіну. Під час епідемічного періоду COVID-19, при обстеженні пацієнтів з неврологічними проявами, лікарі повинні виконувати диференційну діагностику, щоб уникнути запізнілого або помилкового діагнозу і запобігти можливому розпов­сюдженню збудника. Лікарі повинні приділяти пильну увагу неврологічним проявам, особливо у хворих, у кого тяжкий стан, оскільки ураження нервової системи можуть сприяти розвитку летального висліду.Мета роботи – вивчення досвіду фахівців з різних країн щодо можливих ускладнень, які розвиваються при COVID-19. Представлений огляд літератури з приводу можливих ускладнень, які розвиваються при COVID-19. Зазначено, що частота пневмонії становить 15,7-100 %, гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) – 3-90 %, ураження серця, токсичного гепатиту – 4-53 %, реактивного панкреатиту, анемії, тромбозу глибоких вен, тромбоемболії – до 31 %, коагулопатії – до 38 %, анемії – до 15 %, гострого ураження нирок з розвитком гострої ниркової недостатності – 3-8 %, сепсису, септичного шоку – 4-8 %, поліорганної недостатності, отиту, синуситу, бронхіту, неврологічних ускладнень – 36,4-45,5 %, гострого цереб­роваскулярного захворювання, інсульту, порушення свідомості, атаксії, судом, невралгії, травмування скелетних м’язів, енцефалопатії, периферійної полінейропатії, вторинної бактерійної інфекції – 6-10 %, бактеріємії, грибкової суперінфекції, викиднів – 2 %, внутрішньоутробної зупинки розвитку плода – 10 %, передчасних пологів – 39 %. Висновки. У хворих із COVID-19 можуть розвиватися найрізноманітніші ускладнення, серед яких найчастішими є пневмонія, ГРДС, коагулопатія, тромбоемболія, ураження печінки. У хворих із швидким клінічним погіршенням, крім розвитку ГРДС, слід виключати передусім тромбоемболії, зокрема легеневу емболію. У діагностиці важливу роль відіграють КТ-легенева ангіографія, збільшення протромбінового часу, або активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ). У хворих з тяжким станом слід використовувати лабораторні тести (D-димер, протромбіновий час, АЧТЧ, число тромбоцитів) для виявлення осіб з ризиком несприятливого висліду і потреби в ушпиталенні у відділення реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ). В осіб з високим ризиком розвитку венозної тромбоемболії реєструються: підвищений рівень D-димеру, високий рівень фібриногену, низький рівень антитромбіну. Під час епідемічного періоду COVID-19, при обстеженні пацієнтів з неврологічними проявами, лікарі повинні виконувати диференційну діагностику, щоб уникнути запізнілого або помилкового діагнозу і запобігти можливому розпов­сюдженню збудника. Лікарі повинні приділяти пильну увагу неврологічним проявам, особливо у хворих, у кого тяжкий стан, оскільки ураження нервової системи можуть сприяти розвитку летального висліду

НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «АКТУАЛЬНІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. СУЧАСНІ АСПЕКТИ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ»

This article provides information about scientific-practical conference with international participation «Relevant infectious diseases. Modern aspects of the clinic, diagnosis, treatment and prevention» that was held on the 23-24 of November 2017 at the National Military Medical Clinical Center «Chief Military Clinical Hospital»in Kyiv.Наведено коротку інформацію про науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Актуальні інфекційні захворювання. Сучасні аспекти клініки, діагностики, лікування та профілактики», яка відбулася 23-24 листопада 2017 р. у Національному військово-медичному клінічному центрі «ГВКГ» у м. Києві

РЕАКТИВНИЙ (ТОКСИЧНИЙ) ГЕПАТИТ ЯК УСКЛАДНЕННЯ КОРУ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

The aim of the work – to study the incidence of hepatitis, its clinical and laboratory manifestations in measles in military personnel during the last measles epidemic in Ukraine in order to improve the effects of treatment. Materials and methods. In order to study the frequency of development of hepatitis, clinical and laboratory manifestations of measles in military personnel during the last epidemic in Ukraine, 235 medical records of inpatients with measles, who were hospitalized at the Hospital of Infectious Diseases of the National Military Medical Clinical Center «The Main Military Clinical Hospital», were analyzed for the period from 01.01.2018 till 12.31.2018. Research results. Complications in the form of reactive (toxic) hepatitis were detected in 29 % of measles patients. The highest percentage of patients with a complication of hepatitis by months was in May – 40 % of patients, in June – 46.6 %, in November – 83.3 %, in December – 28.1 %. Mainly hepatitis was registered in conscripts (49 % of patients) and officers – in 22 % of patients. Reactive (toxic) hepatitis was more often diagnosed on Me=7 days from the moment of illness (Q25=6, Q75=8), and from the day of hospitalization on Me=2 days, (Q25=2, Q75=4). In 72.5 % of patients, hepatitis was diagnosed on the background of high body temperature, in 27.5% – on the background of normal body temperature. In patients with hepatitis, the maximum body temperature was predominantly febrile (47.8 %) and pyrethic in 39.1 %. Complaints and symptoms of gastrointestinal lesions showed 30.4 % of patients (nausea – 14.5 %, feeling of discomfort in the abdomen – 11.6 %, loose stool – 10.1 %, vomiting – 8.7 %. The number of leukocytes in 68 % was within the normal range, the leukopenia – in 23 %, the leukocytosis – in 9 %. In patients with measles, complicated by reactive hepatitis, at admission to treatment was leukopenia, in the future the level of leukocytes increased and reached the maximum values for 13-15 days from the disease, but the level of norm did not exceed. Preferably, the granulocyte indices were within the normal range. The maximum mean AlAT and AsAT levels were 4–6 days of disease Me=(115.8±85.1), min=17.7, max=391 and Me=(87.3±85.1), min=64.9, max=119.9, and from 10–12 days began to return to normal. With complications for hepatitis + pancreatitis, the mean AlAT values throughout the disease period were above normal, and the maximum values reached 10–12 days of the disease. Palpator size of the liver and spleen did not increase. Conclusions. In young people, measles can be complicated by reactive (toxic) hepatitis. In the vast majority of patients, complications were diagnosed only after biochemical blood tests, due to the low incidence of complaints (nausea in 14.5 %, discomfort in the hypochondrium – in 11.6 %, vomiting – in 8.7 %, decreased appetite – 2.9 %), so the real incidence of hepatitis is much higher than detected (29 %). More often reactive (toxic) hepatitis was diagnosed on Me=7 days from the moment of the disease (Q25=6, Q75=8) both on the background of the raised and normal body temperature, both on the background of other complications and without them. Taking into account either insignificant or completely absent symptoms in the liver, pancreas against the background of the cortex of the mild and moderate course, in order to eliminate complications of these organs in the cortex, it is necessary to carry out mandatory examinations for AlАT, AsAT, blood amylase, diastasis period from 3 to 9 days from the beginning of the disease, even when patients have no complaints.Мета роботи – дослідити частоту гепатиту при кору у військовослужбовців, його клініко-лабораторні прояви під час останньої епідемії в Україні. Матеріали і методи. Для вивчення частоти гепатиту при кору і з’ясування його клініко-лабораторних проявів було проаналізовано 235 медичних карток стаціонарних хворих на кір військовослужбовців за період з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р., які перебували на стаціонарному лікуванні у Клініці інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ». Результати досліджень. Ускладнення у вигляді реактивного (токсичного) гепатиту виявлено у 29 % хворих на кір. Найбільше хворих з ускладненням було у травні – 40,0 %, червні – 46,6 % та листопаді – 83,3 %, грудні – 28,1 %. Переважно гепатит реєструвався у військовослужбовців строкової служби (49 % осіб) та в офіцерів (22 %). Реактивний (токсичний) гепатит частіше було діагностовано на Ме=7-й день від моменту захворювання (Q25=6, Q75=8), а з дня госпіталізації – на Ме=2-й день, (Q25=2, Q75=4). У 72,5 % пацієнтів гепатит був діагностований на тлі підвищеної температури тіла, у 27,5 % – на фоні нормальної температури тіла. У хворих з гепатитом переважно максимальна температура тіла була фебрильною (у 47,8 %) та піретичною – у 39,1 %. Ураження травного каналу встановлене у 30,4 % хворих (нудота – у 14,5 %, відчуття дискомфорту в ділянці живота – в 11,6 %, рідкі випорожнення – у 10,1 %, блювання – у 8,7 %). Кількість лейкоцитів у 68 % була в межах норми, лейкопенія – у 23 %, лейкоцитоз – у 9 %. У хворих на кір, ускладнений реактивним гепатитом, при ушпиталенні була лейкопенія, в подальшому рівень лейкоцитів зростав і досягав максимальних показників на 13-15-й день від захворювання, але рівень норми не перевищували. Переважно показники гранулоцитів були в межах норми. Максимальні середні рівні АлАТ та АсАТ були на 4-6-й день захворювання – Me=(115,8±85,1), min=17,7, max=391 та Me=(87,3±85,1), min=64,9, max=119,9, з 10-12-го дня починали повертатися до норми. При ускладненні на гепатит+панк­реатит, середні показники АлАТ весь період хвороби були вище норми, також максимальних значень досягли на 10-12-й день захворювання. Пальпаторно розміри печінки та селезінки не збільшувались. Висновки. У молодих осіб кір може ускладнюватися реактивним (токсичним) гепатитом. У більшості хворих ускладнення було діагностовано тільки після виконання біохімічних аналізів крові, у зв’язку з низькою частотою скарг, тому реальна частота гепатиту значно більша, ніж була виявлена (у 29 %). Частіше реактивний (токсичний) гепатит було діагностовано на Ме=7-й день від моменту захворювання (Q25=6, Q75=8) як на фоні підвищеної, так і нормальної температури тіла, на тлі інших ускладнень і без них. З урахуванням незначних або зовсім відсутніх симптомів при ураженні печінки, підшлункової залози на фоні кору легкого та середньотяжкого ступеня, з метою виключення ускладнень з боку цих органів необхідно проводити обов’язкові обстеження на АлАТ, АсАТ, амілазу крові, діастазу сечі в період з 3-го по 9-й день від початку захворювання, навіть коли у хворих немає скарг

ВИВЧЕННЯ СТАНУ СИСТЕМИ ІМУНІТЕТУ У МОБІЛІЗОВАНИХ ТА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗА КОНТРАКТОМ ПІД ЧАС АТО, ХВОРИХ НА ГРЗ

The aim of the work. Development of method of exposure of the hidden insufficiency of function of the immunity system on the basis of cytomorphologic researches, exposure and determination of content of atypical, morphologically changed limphocytes in servicemen patients with a disease of organs of the breathing system.Patients and methods. Information regarding cytomorphological changes in blood cells in 84 military patients with ARI was provided. The content of peripheral blood leukocytes and the relative content of peripheral blood leukogram elements were determined using conventional methods. Latent deficiency of the immune system in terms of functional and capable of atypical lymphocytes was determined by Sliusarev-Raksha et al, 2016.Results. It was found that in the early days of CR disease in 54.5 % of patients were recorded lymphocytes as mirror’s handle, in 27.2 % – aberrant lymphocytes , a pool of young lymphocytes and wideplasmic lymphocytes tended to increase almost double, in 54.5 % plasmocytes were identified, their content increased by almost half, in 72.0 % – wideplasmic and 63.6 % – scalloped lymphocytes, 27 % – natural large granular lymphocytes, 54.5 % – bean-type lymphocytes, in 27 % of patients – Ridder lymphocytes and in 54.5 % – the lymphocytes with core as a dry sheet. Obtained results show the immune system failure in 95.3 % of patients with acute respiratory infections, which in the majority of patients during the period of early convalescence disappears.Conclusion. The obtained results testified to insufficiency of the immunity system in 95.3 % patients on ARI, that in most patients in the period of early convalescent disappear.Мета роботи – розробка способу виявлення прихованої недостатності функції системи імунітету наоснові цитоморфологічних досліджень, виявлення й визначення вмісту атипових, морфологічно змінених лімфоцитів у військовослужбовців із хворобами органів дихання.Пацієнти і методи. Наведено інформацію про цитоморфологічні зміни формених елементів крові у 84 хворих на ГРЗ військовослужбовців. Вміст лейкоцитів периферичної крові та відносний вміст елементів лейкограми периферичної крові визначали за допомогою звичайних методів. Приховану недостатність системи імунітету за показниками функціонально здатних й атипових лімфоцитів визначали за методом Ракші-Слюсаревої та співавторів, 2016.Результати. Встановлено, що у перші дні захворювання на ГРЗ у 54,5 % хворих реєструвались лімфоцити у вигляді ручки дзеркала, у 27,2 % – аберантні лімфоцити, пул молодих лімфоцитів й широкоплазмених лімфоцитів мав тенденцію до майже подвійного збільшення, у 54,5 % виявлялись плазмоциnи, їх вміст збільшувався майже вдвічі, у 72,0 % – широкоплазменіb й у 63,6 % – фестончасті лімфоцити, у 27 % – природні великі гранульовані лімфоцити, у 54,5 % – бобоподібні лімфоцити, у 27 % хворих – Ріддерівські лімфоцити, у 54,5 % – лімфоцити з ядром у вигляді сухого листка.Висновок. Отримані результати свідчили про недостатність системи імунітету у 95,3 % хворих на ГРЗ, яка у більшості в період ранньої реконвалесценції зника

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГОСТРІ ІНФЕКЦІЇ ВЕРХНІХ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ МНОЖИННОЇ АБО НЕВИЗНАЧЕНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ СЕРЕД ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

SUMMARY. The article analyzes the incidence of acute respiratory upper tract infections with multiple or uncertainties localization among the civilian population of Ukraine. Determined some of the features relating to the incidence of these infections in different region.Key words: acute respiratory upper tract infection, the civilian population.Проведений аналіз захворюваності на гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної або невизначеної локалізації серед цивільного населення України. Встановлені деякі особливості відносно рівня захворюваності на дані інфекції по областям.Ключові слова: гострі інфекції верхніх дихальних шляхів, цивільне населення

ОСОБЛИВОСТІ ЛОКАЛІЗАЦІЇ НЕГОСПІТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ЛІКУВАЛИСЯ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОМУ КЛІНІЧНОМУ ЦЕНТРІ «ГВКГ»

The results of the analysis of lung disease in community-acquired pneumonia in the militaries (including among the mobilized soldiers) who were treated in clinics NVMKTS «GVKG» are displayed. The features of localization, severity of community-acquired pneumonia, depending on the categories of patients and the season are illustrated. Most cases of all patients with severe pleurisy were recorded in the period from January to April. Severe and complicated forms were recorded more from mobilized troops compared with other categories of patients.Наведено результати аналізу ураження легень при негоспітальній пневмонії у військовослужбовців (у т.ч. серед мобілізованих військовослужбовців), які перебували на лікуванні у клініках НВМКЦ «ГВКГ». Встановлені особливості локалізації, тяжкості негоспітальної пневмонії залежно від категорій хворих і сезону року. Найбільше хворих з тяжким перебігом і з плевритом спостерігалося в період із січня по квітень. Тяжких та ускладнених форм реєструвалося більше у мобілізованих військовослужбовців порівняно з іншими категоріями хворих.