Preferences for long-term follow-up care in childhood cancer survivors

Follow-up care is important for childhood cancer survivors to facilitate early detection and treatment of late effects. We aimed to describe preferences for different organisational aspects and models of follow-up care among Swiss childhood cancer survivors, and characteristics associated with preferences for different models. We contacted 720 survivors aged 18+ years, diagnosed with cancer after 1990 (age 0-16 years), registered in the Swiss Childhood Cancer Registry (SCCR), and Swiss resident, who previously participated in a baseline survey. They received questionnaires to assess attendance and preferences for follow-up (rated on 4-point scales, 0-3). Clinical information was available from the SCCR. Survivors (n = 314: response rate 43.6%; 47.8% still attended follow-up) rated clinical reasons for follow-up higher than supportive reasons (p < .001). They rated checking for cancer recurrence (mean = 2.78, SD = 0.53) and knowing about risks for my children most important (mean = 2.22, SD = 0.83). They preferred to attend a children's hospital (mean = 1.94, SD = 1.11), adult hospital (mean = 1.86, SD = 0.98) or general practitioner (mean = 1.86, SD = 1.01) rather than a central specialised late effects clinic (mean = 1.25, SD = 1.06, p < .001), and be seen by paediatric (mean = 2.24, SD = 0.72) or medical oncologist (mean = 2.17, SD = 0.69). Survivors preferred decentralised clinic-based follow-up, rather than one central specialised late effects clinic. Survivors' preferences should be considered to ensure future attendance

Results of an Interlaboratory Study of the ASTM Standard Test Method for Tensile Properties of Polymer Matrix Composites D 3039

An investigation was conducted on the ASTM Standard Test Method for Tensile Properties of Polymer Matrix Composites (D 3039). This investigation consisted of both preliminary testing and an interlaboratory test program. Information generated from preliminary testing was used to determine the effects of various parameters and to optimize the interlaboratory test plan and test protocol. The interlaboratory study portion of this investigation was conducted on six composite material systems in a variety of lay-up configurations. The number of participating labs ranged from five to nine depending on the material type. Precision statistics were determined for the ASTM D 3039 standard from the data generated by the interlaboratory testing in accordance with the ASTM Standard Practice for Conducting an Interlaboratory Study to Determine the Precision of a Test Method (E 691)

Disparities in perceived unmet need for supportive services among patients with lung cancer in the Cancer Care Outcomes Research and Surveillance Consortium

Peer Reviewedhttp://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/2027.42/108704/1/cncr28801.pd

Distress, anxiety, depression, and emotional well-being in African-American men with prostate cancer

http://dx.doi.org/10.1002/pon.165

Thrust chamber life prediction. Volume 1: Mechanical and physical properties of high performance rocket nozzle materials

Pertinent mechanical and physical properties of six high conductivity metals were determined. The metals included Amzirc, NARloy Z, oxygen free pure copper, electroformed copper, fine silver, and electroformed nickel. Selection of these materials was based on their possible use in high performance reusable rocket nozzles. The typical room temperature properties determined for each material included tensile ultimate strength, tensile yield strength, elongation, reduction of area, modulus of elasticity, Poisson's ratio, density, specific heat, thermal conductivity, and coefficient of thermal expansion. Typical static tensile stress-strain curves, cyclic stress-strain curves, and low-cycle fatigue life curves are shown. Properties versus temperature are presented in graphical form for temperatures from 27.6K (-410 F) to 810.9K (1000 F)

ОПТИМІЗАЦІЯ ОСОБИСТОГО ІМІДЖУ: КІЛЬКІСНІ ЗМІНИ МОДИФІКАЦІЇ ЗАЧІСКИ ТА МАКІЯЖУ

Мета роботи – розкрити зміни в особистому іміджі, які зумовлені окремими модифікаціями зачіски та макіяжу. Методологія дослідження передбачає огляд кількісних досліджень модифікацій зачіски й макіяжу, що відображають соціально-психологічні трансформації носія. Використано аксіоматичний підхід до пошукового аналізу вторинних джерел. Науковою новизною дослідження є синтез психологічних та естетичних результатів дизайну стилю обличчя, досягнутих за допомогою макіяжу й зачіски. Висвітлено багатовимірний вплив використання різних методів неінвазивної модифікації обличчя, що суттєво впливають на загальний імідж особистості та її самоефективність. Дослідження в просторі психоестетики є важливим складником для розуміння стильового рішення як свідомого й ефективного. Голістична перспектива в пізнанні особистого іміджу враховує не лише фізичні зміни, а й пов’язані з ними психологічні та соціокультурні наслідки, що розширює традиційний дискурс у сфері дизайну. Висновки. Удосконалення власного іміджу за допомогою неінвазивних практик зміни cтилю обличчя, таких як нанесення макіяжу й зачіска, є основою для глибинної перебудови образу агента. Ці поверхневі втручання мають значний вплив на особистість носія, змінюючи його тілесний спосіб буття й контекст самопрезентації. Висвітлено доцільність звернення до парадигми естетичної медицини «Менше – це більше», що слугує основою для естетизації й ефективного саморозкриття. Підкреслено вирішальну роль технік модифікації особистого іміджу, таких як нанесення макіяжу і зачіска, у формуванні внутрішньої та сприйманої ідентичності людини. Ефект цих технік виходить за межі простих стилістичних рішень і має значні наслідки навіть для найтонших естетичних коригувань самосприйняття й суспільного уявлення. Ця стаття висвітлює необхідність усебічного розуміння цих практик неінвазивної модифікації особистого образу

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ОСОБИСТОГО СТИЛЮ: РОЛЬ ЗАЧІСКИ, МАКІЯЖУ ТА СТИЛЬОВИХ РІШЕНЬ У ФОРМУВАННІ ІДЕНТИЧНОСТІ

Стаття присвячена розширенню наукового розуміння особистого стилю. Акцентовано на дослідженні ролі зачіски, макіяжу та окремих стильових рішень. Надано дефініцію стилю як цілісного способу самопрезентації не обмеженого добором елементів одягу. Мета. У роботі висвітлено результати феноменологічного дослідження, спрямованого на розкриття особистого стилю людини як втіленого процесу конструювання ідентичності. Особливу увагу приділено тілесному аспекту, вираженому через макіяж та зачіску, оскільки ці елементи відображають зв’язок між тілесним і культурним вимірами як зразками матеріальної культури та ставлення до тіла. Методологія. Дослідження реалізовано згідно з принципами сомастетики, розглянуто стильове рішення як форма трансформації людиною власного тіла. Послуговуючись концептуальними примітивами феноменології та теорії втілення, досліджено нюанси особистісного сприйняття відображувальної функції елементів особистого стилю та їхньої інтеграції в культурні контексти. Зокрема, у статті надано результати якісного дослідження індивідуального досвіду 45 респондентів, з якими проводились напівструктуровані інтерв’ю. Результати роботи. Огляд літератури охоплює комплексне дослідження наукових праць, присвячених питанню особистого стилю, і підкреслює особистісну природу стилю як елементу матеріальної культури, який бере участь у формуванні складної соціокультурної мережі колективного стилю. Емпіричне дослідження розкриває життєвий досвід, мотивацію та особистісні сенси, які лежать в основі конструювання стилю, а також їхній вплив на втілення ідентичності особистості. Наукова новизна. Деталізуючи роль взаємодії з тілом у процесі творення особистого стилю, дослідження сприяє глибшому розумінню процесу формування ідентичності та її усталення в глобалізаційному культурному контексті. Результати засвідчують необхідність включення макіяжу та зачіски до загальної концепції особистого образу як визначників тілесного досвіду особистості. Зрештою, наведені узагальнення слугують основою для переосмислення концепцій особистого стилю як динамічної та трансформаційної структури, що може розглядатися як рушійна сила для внутрішньої перебудови особистості. Практична значущість. Завдяки інтеграції розуміння зв’язку між тілом та психікою в практику дизайну висвітлено значення розвитку підходів сенсорного залучення та культурної чутливості. Перспективним є розширення доступності в дизайні, яке враховує тілесну зумовленість стильових рішень. Диверсивність соматосенсорного досвіду споживачів має слугувати визначником для стильових рішень. Натомість сомастетичний підхід до розуміння особистого стилю надає необхідну деталізацію для розробки продукції, середовища чи інтерфейсів, що орієнтовані на особистість у її взаємозв’язку з життєвим досвідом

Digital art in designing an artistic image

The research aim lies in describing new approaches in art. The use of digital art allows displaying an artistic image that perceives new ideals. The development of digital art in the era of global digitization implies introducing several modern tools for designing an artistic image. The paper raises the issue of the media of digital works, including photographic paper and canvas. The technological and automated side of some or all digital works is also described. The question of their uniqueness or singularity is raised. The paper reveals the aesthetic aspect of a computer-designed work, which depends primarily on the parameters of brightness, contrast, and saturation of the creative software used, as well as the parameters chosen for printing. Since this aspect is the same as for a traditional work reproduced in printed form, from a purely artistic point of view, a digital work can resemble a traditional work in every way if it borrows elements from it, such as hand-painted or digitally drawn textures. Moreover, when traditional techniques are combined with digital techniques, creative ways are likely to multiply because of the variety of techniques. Consideration is given to the use of&nbsp;correction tools to facilitate modification of the composition

Barriers to mental health service use and preferences for addressing emotional concerns among lung cancer patients

OBJECTIVE: This study examined barriers to mental health service use and preferences for addressing emotional concerns among lung cancer patients (N=165) at two medical centers in the Midwestern United States. METHODS: Lung cancer patients completed an assessment of anxiety and depressive symptoms, mental health service use, barriers to using these services, and preferences for addressing emotional concerns. RESULTS: Only 45% of distressed patients received mental health care since their lung cancer diagnosis. The most prevalent patient-reported barriers to mental health service use among non-users of these services (n=110) included the desire to independently manage emotional concerns (58%) and inadequate knowledge of services (19%). In addition, 57% of distressed patients who did not access mental health services did not perceive the need for help. Seventy-five percent of respondents (123/164) preferred to talk to a primary care physician if they were to have an emotional concern. Preferences for counseling, psychiatric medication, peer support, spiritual care, or independently managing emotional concerns also were endorsed by many patients (range=40-50%). Older age was associated with a lower likelihood of preferring to see a counselor. CONCLUSIONS: Findings suggest that many distressed lung cancer patients underuse mental health services and do not perceive the need for such services. Efforts to increase appropriate use of services should address patients' desire for autonomy and lack of awareness of services

Mindfulness-based stress reduction as supportive therapy in cancer care: systematic review

Aim: This paper reports a systematic review and critical appraisal of the evidence on the effectiveness of Mindfulness-Based Stress Reduction for cancer supportive care. Background: The experience of cancer can have a negative impact on both psychological and physical health and on quality of life. Mindfulness-Based Stress Reduction is a therapy package that has been used with patients with a variety of conditions. In order to draw conclusions on its effectiveness for cancer patients, the evidence requires systematic assessment. Methods: A comprehensive search of major biomedical and specialist complementary medicine databases was conducted. Additionally, efforts were made to identify unpublished and ongoing research. Relevant research was categorized by study type and appraised according to study design. Clinical commentaries were obtained for each study and included in the review. Results: Three randomized controlled clinical trials and seven uncontrolled clinical trials were found. A lack of relevant qualitative research studies was identified. Studies report positive results, including improvements in mood, sleep quality and reductions in stress. A dose-response effect has been observed between practice of Mindfulness-Based Stress Reduction and improved outcome. A number of methodological limitations were identified. Modifications to the traditional Mindfulness-Based Stress Reduction programme make comparison between studies difficult and a lack of controlled studies precludes any firm conclusion on efficacy. Conclusion: Mindfulness-Based Stress Reduction has potential as a clinically valuable self-administered intervention for cancer patients. Further research into its efficacy, feasibility and safety for cancer patients in the nursing context is recommended